Уродженець Криму і воїн штурмового батальйону повернувся на щиті після упізнання за ДНК

Роман Косовський
Роман Косовський

Фото Решетилівської громади

Воїн загинув 3 вересня 2024 року на Харківщині під час ворожого обстрілу FPV-дронами. Лишень за рік вдалося забрати його тіло з поля бою.

Роман Косовський востаннє повернувся до Полтавщини 18 вересня. Майже рік його рідні жили у невідомості після того, як з ним обірвався зв’язок, повідомила Решетилівська громада.

Роман Косовський народився 16 травня 1982 року в селі Колоски Джанкойського району АР Крим. З дитинства доля вела його різними дорогами: школа в Хейлівщині, життя з батьками в Бухунах, у 2008 році переїзд до Глибокої Балки. Потім мешкав у Дніпрі та працював майстром по ремонту.

У травні 2024 року Роман став до лав Збройних Сил України, обіймаючи посаду стрільця-помічника гранатометника штурмового батальйону 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.

Захисник загинув 3 вересня 2024 року на Харківщині.

Роман Косовський востаннє повернувся до Полтавщини
Роман Косовський востаннє повернувся до Полтавщини
Роман Косовський востаннє повернувся до Полтавщини


Світла пам’ять воїну!

Згадаємо імена полеглих захисників Полтавщини

Богдан Сезоненко загинув під час виконання бойового завдання. Захисник народився у Вирішальному колишнього Лохвицького району. Навчався в місцевій школі, а згодом – у Глинському ПТУ. Після здобуття освіти працював на приватного підприємця. Став до лав української армії й боронив Україну від нападу росіян. Його життя обірвалося у 21 рік.

Валерій Гончар у 2017–2019 роках захищав Україну в зоні АТО. Повернувшись, ділився досвідом із молоддю, викладаючи «Захист України» у ПТУ №44.  З початком повномасштабного вторгнення чоловік вдруге став до лав війська, був заступником командира батальйону територіальної оборони з артилерії. Пройшов Бахмут, Соледар, Авдіївку. Життя воїна обірвалося 8 вересня під час служби на Сумщині.

Владислав Нонік 10 вересня прийняв останній бій на фронті. Воїн народився 6 березня 2000 року в Тарасенковому колишнього Оржицького району. Почав навчання у школі рідного села, але сім’я переїхала в Олександрівку Лубенського району, тож закінчив 11 класів Михнівської школи. З повномасштабною війною став на захист України.

Станіслав Новоселецький народився 14 березня 1974 року. У лавах української армії служив на посаді водія механізованого взводу 116-ї окремої механізованої бригади. Мав звання солдата. За службу Станіслав Новоселецький нагороджений медаллю «Ветеран війни» та відзнакою Президента України «За оборону України». Воїн загинув у бою на Харківському напрямку 9 вересня 2025 року.