Призначили прощання з 21-річним воїном на Полтавщині

Як повідомили 17 вересня у Лохвицькій міській раді, Богдан Сезоненко загинув під час виконання бойового завдання.

Життєвий шлях воїна

Богдан Сезоненко народився 21 травня 2004 року у Вирішальному Лохвицького району. Навчався у місцевій школі, а згодом у Глинському ПТУ. Після навчання працював у приватного підприємця.

Воїна проведуть в останню путь 18 вересня о 9:50 годині з формування «живого коридору» від його будинку по вулиці Сковороди, 5. Далі через вулиці Свободи, Перемоги та Миргородську у напрямку села Сенча.

Чин похорону та прощання з героєм відбудеться об 11:00 за адресою: с. Вирішальне, вул. Сковороди, 5. Поховання – на центральному кладовищі села.

Жителів просять гідно вшанувати полеглого захисника.

Вічна слава герою!

Згадаємо імена полеглих захисників Полтавщини

Валерій Гончар у 2017–2019 роках захищав Україну в зоні АТО. Повернувшись, ділився досвідом із молоддю, викладаючи «Захист України» у ПТУ №44.  З початком повномасштабного вторгнення Валерій Гончар знову став до строю. Він був заступником командира батальйону територіальної оборони з артилерії. Пройшов крізь Бахмут, Соледар, Авдіївку та інші гарячі точки. Його життя обірвалося 8 вересня під час служби на Сумщині.

Владислав Нонік 10 вересня прийняв останній бій на фронті. Воїн народився 6 березня 2000 року в Тарасенковому Оржицького району. Почав навчання у школі рідного села, але сім’я переїхала в Олександрівку Лубенського району, тож закінчив 11 класів Михнівської загальноосвітньої школи. З повномасштабною війною став на захист України.

Юрій Богдановський захоплювався веслуванням на човнах «Дракон», був кандидатом у майстри спорту України.  У 1997–1998 роках проходив строкову службу в Збройних силах України. 16 березня 2022 року його мобілізували до лав захисників України. 3 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Липці на Харківщині Юрій Богдановський загинув.

Станіслав Новоселецький народився 14 березня 1974 року. У лавах української армії служив на посаді водія механізованого взводу 116-ї окремої механізованої бригади. Мав звання солдата. За службу Станіслав Новоселецький нагороджений медаллю «Ветеран війни» та відзнакою Президента України «За оборону України». Воїн загинув у бою на Харківському напрямку 9 вересня 2025 року.