«Війна досі триває». Актор Богдан Бенюк презентував фільм «Східняк» у Полтаві
«Східняк» – повнометражна стрічка про один день із життя військових на Донбасі. Показувати фільм до Полтави приїхав виконавець головної ролі Богдан Бенюк.
У стрічці Бенюк грає солдата з позивним «Борода». Разом із побратимом з позивним «Режисер» вони їдуть домовлятися про забезпечення для свого підрозділу. Але насправді фільм не про поїздку, каже на презентації 22 серпня Богдан Бенюк.
Актор говорить, що «Східняк» – історія про самопожертву і чесні відносини між людьми, навіть коли ті на війні. За сценарієм, протягом усієї подорожі солдат Режисер намагається сказати Бороді, що хоче йти навчатися на офіцера і уже подає документи. Зрештою, Режисер жертвує власним бажанням йти на навчання і лишається воювати.
Поряд побутовими розмовами і сварками військових, у стрічці показують проблеми української армії. Богдан Бенюк каже, що ці проблеми більш ніж реальні, адже про кожну з них знає режисер фільму Андрій Іванюк. Він воював на Донбасі у 2015 році.
Стрічку знімали коштом держави. Мінкультури профінансувало «Східняка» на 10 млн грн. У стрічці задіяно немало військової техніки. Деяку з них безкоштовно дали зняти морські піхотинці, але все ж витрачали кошти і на пальне, і на техніку. Витратилися і на робочу групу, адже коли у кадрі видно 2 акторів, то треба розуміти – за кадром працює щонайменше 50 людей.
Богдан Бенюк називає «Східняка» драматичною історією. Одразу хотіли назвати фільм «Рокадою» – так іменують дорогу вздовж лінії фронту, але потім вирішили зосередитися на головному герої – Бороді. Прототипом головного героя є учасник війни Володимир Марченко, якого вже немає. Бенюк каже, що він зовні не схожий на Марченка, але режисер взяв актора на головну роль, бо побачив схожість у характері з прототипом:
«Він сказав, що йому треба енергетик. Каже, що у мене є була оця штука, яка була в того Бороди. Мова про якийсь неспокійний, вогонь всередині. Отак я став Бородою. Знімали ми на полігоні поблизу Миколаєва "Широкий лан" і навколишніх селах. Решту дознімали у Білій церкві, Фастові, Українці під Києвом, бо поїхати туди, де війна небезпечно – треба думати про групу. Війна досі триває».
Зйомки тривали понад місяць, але цьому передувало пів року підготовки. Богдан Бенюк говорить, що для нього важлива реакція суспільства на цю драматичну історію про війну, адже тільки так стрічка подає людям імпульси. Імпульси-нагадування про те, що в армії не все добре і про те, що війна триває.
