За ДНК упізнали стрільця з Полтавщини Романа Анохіна
Колаж ЗМІСТУ
Захисник схилив голову 8 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання, нещодавно його упізнали за генетичною експертизою.
Про те, що Роман Анохін загинув, 23 березня повідомлення у Лубенській міській раді.
Життєвий шлях захисника
Роман Анохін народився 1 вересня 1983 року на Полтавщині у Лубнах, де закінчив місцеву школу №8. Пізніше отримав освіту професійно-технічному училищі №53 с. Войниха за спеціальністю кухар.
«Він працював у різних закладах громадського харчування нашої громади. Роботу свою любив, постійно удосконалював професійну майстерність. Отримував призові місця на змаганнях між поварами-професіоналами», – пишуть у Лубенській міській раді.
Перед мобілізацією до Збройних Сил працював на підприємстві ТОВ «Грейд-Плюс» у Лубнах. Доєднавшись до війська служив на посаді стрільця-помічника гранатометника аеромобільного батальйону військової частини у званні солдата. З 8 серпня 2025 року його вважали безвісти, лише 19 березня цього року його упізнали за ДНК експертизою. У захисника залишилися батьки, брат та син, якого він виховував самотужки, прощання з воїном запланували 24 березня:
- об 11:00 у Лубнах за адресою пров. Барвінкової, буд.3
- о 12:00 поховання на цвинтарі по вулиці Вані Сацького.
Вічна пам’ять та слава захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Олександр Слюсаренко народився 19 березня 1972 року на Полтавщині, він мешкав у місті Карлівка. У війську чоловік служив у званні солдата номером обслуги третього міномета другого мінометного взводу мінометної батареї першого механізованого батальйону військової частини А 4844. Воїн помер 17 березня 2026 року у Бахмачі Чернігівської області.
Роман Іванов народився на Полтавщині у Кременчуці, де навчався у місцевому ліцеї №6. Воїн схилив голову під час виконання бойового завдання, нещодавно його впізнали за ДНК-експертизою.
Леонід Брага народився 23 вересня 1971 року на Полтавщині, захисник схилив голову виконуючи бойове завдання 15 березня на фронті.
Олександр Прудкий народився 27 квітня 1976 року На Полтавщині у селі Велика Бузова, там минули його юні роки. Закінчивши місцеву школу здобув професію тракториста після чого пройшов строкову службу в армії. Із початком антитерористичної операції на Донеччині у 2014 році він долучився до лав Збройних Сил. У серпні 2024 року Олександра призвали на військові службу, а 10 березня серце захисника зупинилося.
6 січня Віктора Маслака мобілізували до лав Збройних Сил України. Маючи досвід служби та військову спеціальність, після короткого навчання потрапив до бойового підрозділу. Служив оператором безпілотних літальних апаратів – разом із побратимами доставляв необхідні вантажі на передову. З 14 березня 2026 року він вважався зниклим безвісти. Проте нещодавно надійшла звістка що воїн загинув.
Солдат Валентин Нестерчук тривалий час працював слюсарем на заводі «Азовсталь» у Маріуполі. Служив на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 7 стрілецької роти 3 батальйону територіальної оборони. Загинув 17 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання в Дніпропетровській області.