Загинув за два дні після 24-річчя. Полтавщина попрощалася з молодим командиром Максимом Авіньком

30 вересня Новосанжарська громада схилила голови в глибокій скорботі. Земляки провели в останню земну дорогу полеглого воїна — молодшого сержанта Національної гвардії України Максима Вікторовича Авінька.

Церемонія прощання розпочалася в центрі Нових Санжар біля пам’ятного знака Героям Небесної Сотні. Віддати шану воїну зібралися рідні, друзі, побратими та жителі громади. Далі кортеж вирушив до рідної домівки воїна. Уздовж усього шляху в Нових Санжарах та Лелюхівці люди вишикувалися у живий коридор пошани, схиляючи голови перед полеглим Захисником.

Дорогою до цвинтаря в селі Лелюхівка кортеж зустрічали у мовчазній скорботі. Серед тих, хто став навколішки, були двоє маленьких хлопчиків з іграшковими автоматами та цуценям. Це діти, які ще граються у військових, проводжали справжнього бійця, котрий віддав життя за їхній спокій.

Максим Авінько народився 21 вересня 2002 року в Лелюхівці. Після закінчення місцевої школи здобув професію машиніста екскаватора у Полтавському ПТУ №17, пізніше працював у будівельному магазині. Восени 2021 року його призвали на строкову службу до лав Національної гвардії України у військову частину 3035.

Повномасштабну війну юнак зустрів у війську. У квітні 2022 року під час боїв у районі Рубіжного Максим зазнав поранення, проте після лікування повернувся на фронт. Згодом отримав звання молодшого сержанта та очолив екіпаж розвідувальних безпілотних комплексів спеціального призначення. Для побратимів боєць із позивним «Сомалі» став надійними очима підрозділу. За мужність і відданість був нагороджений державними відзнаками.

Під час поховання військові передали мамі загиблого воїна Державний Прапор України та бойовий стяг його частини. На честь захисника пролунав трикратний військовий салют. Однокласники та друзі влаштували на цвинтарі світлове прощання у синьо-жовтих барвах на знак пам'яті про друга.

Вічна пам’ять і слава герою.