«Звідки беруться діти?». Полтавці відвідали прем`єру вистави з маленькими акторами (ФОТО)
Вчора у музеї Короленка показали прем`єру наївної комедії «Звідки беруться діти?». Нову творчу роботу презентував аматорський театр «Малафея».
Нова вистава артистів вкорте зібрала аншлаг: у залі не було жодного вільного місця.
Постановка була створена за мотивами нарису Володимира Короленка «Вночі». На сцені розіграли події однієї драматичної та важливої ночі, коли у мами має з'явитися малюк. Що склалося в дійство зі смішними, а часом філософськими репліками дітей і дорослих.
Цікавою була і роль тіней – акторів, які говорили слова автора. Головною ниткою, яка тягнеться через увесь сюжет, є пошук відповіді на складне питання: «Звідки беруться діти?». Воно хвилювало і дорослих, і малих.
Глядачі в залі уважно спостерігали за подіями, деякі сцени розчулили присутніх до сліз. Та найбільше захоплення і подив у присутніх викликали маленькі актори. Вони поводилися, як професійні дорослі виконавці ролей, до того ж, вивчили великий обєм тексту – близько 10 сторінок. Як зазначили організатори, на вивчення відводилося не так багато часу, все вдалося підготувати за місяць.
Творчий керівник «Малафеї» Людмила Вітенко розповіла, що це їм вдалося завдяки постійним репетиціям і спільній роботі.
Крім того, головні ролі у виставі виконували син Людмили Вітенко та однієї з акторок, яка грала няньку і сама вивчила весь текст малят, щоб постійно підказувати дітям.
Керівниця «Малафеї» говорить, що до останнього дуже переймалася про те, як все вийде:
«Ми знали, що буде робота не проста і робота мам у першу чергу, а потім уже дітей. Учили текст частинами, вечорами після салдочка і школи, а потім зустрічалися вдома, гралися у "стрілялки, войнушки" і виходили на діалог.
Ми старалися максимально робити все комфортно для дітей, бо їх не можна муштрувати. Важче було на репетиції, бо замість гри на сцені вони просто починали гратися».
Людмила Вітенко зазначила, що результатом врешті залишилась задоволена, адже досягнуто найважливіше, те що хотілося досягти – атмосферності:
«Сьогодні була така магія, що навіть були чутні мурахи по шкірі. Не знаю, як там у залі, але якщо вже в мене так – у людини, яка має критичний погляд до власної роботи, – то маю надію глядачам, теж сподобалось».
І присутні дійсно були задоволені побаченим, а після вистави ще довго не відпускали акторів – фотографувалися, ділилися враженнями, дякували за прекрасний показ вистави.
Фото Дмитра Сизоненка
