У вівторок, 4 лютого, ексрадниця Уляни Супрун, волонтерка та інструкторка з тактичної медицини офіційно очолила новостворений Департамент при Полтавській міськраді. ЗМІСТ зустрівся з нею напередодні, аби розпитати про найболючіші питання медицини в Полтаві, бачення її розвитку та дедлайни.

Ми зустрілися в новому кабінеті Вікторії Лози, де біля одного зі столів стоїть чоловічий силует з написом «Пацієнт Петро, 55 років». На тулубі в «Петра» – список очікувань пацієнта від візиту до лікаря і те, чого він зовсім не хоче отримати (наприклад, щоб після консультації питань було більше, ніж до). Вікторія Лоза жартома нас знайомить та розповідає, що використовуватиме «Петра» на апаратних нарадах з керівниками лікарень, аби ті не забували, що пацієнт і лікар – рівнозначні гравці. І співпрацювати вони повинні також вчитися:

Отже, ви тепер також знайомі з «Петром», тому переходимо до суті.

Вікторія Лоза впевнена: якщо говорити про майбутнє, то треба починати із загальної стратегії розвитку охорони здоров’я в Полтаві. На її думку, раніше не було системного підходу та плану дій, керівництво діяло «нахрапом»: є проблема – ми її вирішуємо, щось перепало на медицину – бігом купуємо якесь обладнання. Тому наразі вона розробляє стратегію, в центрі якої буде людина – як пацієнт, так і медичний працівник. Стратегія має бути простою та зрозумілою для всіх, а презентувати її планують наприкінці лютого.

Наступний крок – це фінанси. На її думку, усі витрати мають бути продуманими та прогнозованими, щоб депутати бачили загальну картину та розуміли, за що голосують.

Наприклад, каже вона, якщо умовні сходи обшарпані, але не призводять до травм, виконують свою функцію та протримаються ще два роки, їх не будуть замінювати. Замість цього знайдуть більш нагальну потребу – наприклад, реанімацію. Якщо внаслідок аналізу середнього потоку пацієнтів з’ясується, що за добу проходить 9 осіб, а місць усього 6, то кошти першочергово спрямують на збільшення кількості ліжок у реанімаційному відділенні.

Крім цього, одна з вимог НСЗУ – зробити програму інфекційного контролю, яка передбачає необхідну вентиляцію, кисень, правила обробки приміщень тощо. І це також треба передбачити, коли вкладають кошти в ремонт відділень.

Аби покращити підхід до ремонтів, у найближчі два тижні до Полтави має приїхати медичний архітектор, який був консультантом Світового банку. Два роки тому він уже бував у полтавських лікарнях, а зараз долучиться на етапі проєктування. Медичний архітектор працюватиме паралельно з полтавськими проєктантами.

Без запланованих витрати не розпочати реформу вторинної ланки, переконана Лоза. Вона розповіла, що коли працювала заступницею начальника управління охорони здоров’я, то захищала проєкт бюджету на купівлю обладнання – а це 132 млн грн з 409. Лоза підкреслює, що прийняті цифри – це базова потреба на 2020–2021 рік, але вкрай необхідна для старту реформи вторинної ланки, який відбудеться вже 1 квітня. Адже для того, щоб лікарні могли отримати протокол лікування тих чи інших хвороб, вони повинні мати певну техніку. Не мають обладнання – не можуть лікувати, не можуть лікувати – не отримають гроші від НСЗУ за лікування хвороб за протоколом.

Найбільша проблема для медпрацівників – це, звичайно, зарплата, каже Вікторія Лоза. На її думку, гідної оплати не отримує ні середній персонал, ні лікарі. Але прогнозувати, наскільки можна збільшити зарплату, вона поки не береться. Каже, це буде зрозуміло не раніше літа 2020 року, коли вже будуть перші результати реформи вторинної ланки:

Вона каже, що відтік за кордон середнього персоналу, а саме медсестер – не катастрофічний, але існує. Вікторія Лоза пов’язує відтік з низькою заробітною платою, яку вони отримували тут, та сподівається, що це вдасться виправити:

Ще один пріоритет – змінити систему управління та адміністрування медзакладів. Вікторія Лоза розповіла, що у березні відбудуться конкурси на посади директорів (раніше – головних лікарів) більшості лікарень. Директорка Департаменту припускає, що директорами можуть стати нові люди.

Також у планах нової директорки налагодити систему медичної освіти – відправляти лікарів на навчання, запрошувати фахівців до Полтави та відкрити шлюзи для міжнародного обміну досвідом. Вікторія Лоза каже, що це реально і вона вже займається цим.

Укотре підкреслює, що обов’язковою має бути орієнтація на людей. Тому ще одна мета на 2020 рік – створити єдиний медичний інформаційний простір. Лоза називає теперішній стан справ «кам’яним віком з цими папірцями», і каже, що цьогоріч реально зробити електронну систему та перенести історії хвороб пацієнтів на хмарне сховище.

Діджиталізація буде корисна й лікарям. За її словами, деякі заклади мають схожі програми, і вони якось працюють. Якщо запустити систему, то зникне паперова документація, що має полегшити роботу й лікарям. Лоза передбачає, що перехід в онлайн викличе спротив серед медпрацівників, але каже, що досвід реформи первинної ланки надав впевненості.

Також Вікторія Лоза сподівається, що застосунок Smart City, розроблений Інститутом аналітики та адвокації, підтягнеться до електронної системи лікарень – зокрема, полтавці зможуть записатися на прийом до лікаря через застосунок. Також вона висловила надію, що розробники знайдуть ресурси на дата-центр, бо медицина собі цього дозволити не може.

За словами Лози, цей пріоритет вони одразу визначили із заступницею міського голови Світланою Нестулею. Так, у планах – реорганізувати пологовий будинку в перинатальний центр 2-го рівня (також у рамках реформи). Там відкриють неонатальне відділення з можливістю надавати розширені послуги, зокрема, тут перебуватимуть новонароджені до 1 місяця, яким необхідно набрати вагу (за умови, що вони не потребують хірургічного втручання). До кінця року планують завершити проєкт та знайти фінансування.

Крім цього, майже завершений проєкт окремого приймального відділення на базі 1-ї міської лікарні. Вікторія Лоза говорить, що це буде сучасне відділення – на кшталт того, що ми бачимо в фільмах і серіалах, коли швидка привозить пацієнта, і лікарі тут же надають допомогу.

Тут буде використовуватися досвід Литви – Вікторія Лоза разом з головним лікарем і проєктантом їздила дивитися, як працюють подібні відділення на Заході. Проєкт був задуманий з урахуванням філософії закордонних колег і українських ДБН. Він має бути готовий до кінця березня. Наразі проєкт проходить погодження з «Полтававодоканалом» та іншими комунальними підприємствами.

Саме приймальне відділення буде поділене на зони та максимально ергономічним – пацієнтів, які прийшли самі або були доставлені машиною екстреної допомоги, прийматимуть лікарі невідкладних станів. Якщо пацієнт матиме ознаки вірусного захворювання – його одразу ізолюватимуть в окремому приміщенні, аби уникнути зараження решти. Приміщення буде поділене на «зелену», «жовту» та «червону» зони, кожна з яких передбачає окремий алгоритм дій медпрацівників.

За її словами, для Полтави це звучить, як космос, але це не складно ні з точки зору проєктування, ні обладнання – найбільше складнощів з вентиляцією та електромережами.

Дедлайн – 2021 рік. Вікторія Лоза говорить, що ставить собі задачу до кінця року організувати відкриття закладу, де перебувають тяжкохворі пацієнти в останні дні життя. Він базуватиметься у 3-й лікарні, де вже почали реорганізацію – звідти до 1-ї лікарні перенесуть відділення, аби звільнити приміщення саме під створення хоспісу.

Відділення, де полегшують останні дні життя пацієнтів, дуже дорогі, тому фінансувати хоспіс планують донорським коштом – Вікторія Лоза каже, що таку модель вже випробували у Вінниці та ще кількох містах.

В ідеалі, каже Лоза, це 60 ліжок, але знайти фінансування на таку кількість одразу складно. Тому визначений мінімум – 30 ліжок.

За її словами, до неї раніше постійно зверталися паліативні хворі, які лежали в коридорах терапевтичних відділень. А якщо врахувати, що до них постійно приходять рідні, то назвати нормальним психологічний стан таких пацієнтів вкрай важко.

Взагалі, каже Лоза, вона б хотіла змінити ставлення медичних працівників до хворих.

Додамо, що Світлана Нестуля вже підтримала ідею створення хоспісу. Мабуть, це стане однією з небагатьох підтриманих ініціатив полтавців, які ті подають у вигляді петицій. Адже в листопаді минулого року на засіданні гуманітарної комісії депутати розглянути петицію полтавця Анатолія Білецького щодо створення хоспісу в Полтаві та доручили профільній заступниці міського голови Світлані Нестулі вивчити це питання.

Як ми вже згадували тут, саме 1 квітня стартує реформа вторинної ланки. Вікторія Лоза пояснила: перше, що відчують пацієнти – це наявність розширених безкоштовних послуг, які вони зможуть отримати завдяки новому придбаному обладнанню в лікарнях.

Вона зазначила, що зараз спостерігає штучний ажіотаж навколо флюорографів. Але Департамент запланував посилити рентгенологію, тому купляє два потужні рентгенологічні апарати на 3 місця та дві C-дуги – хірургічний рентген-апарат, який використовують безпосередньо під час хірургічного втручання. Крім цього, він дозволяє лікарю в режимі реального часу слідкувати за ходом операції та негайно вносити корективи, а не чекати післяопераційного знімку.

Вікторія Лоза коротко розповіла про затверджену міську програму «Діагностика та лікування гострого інсульту на 2020–2021 роки», яку прийняли на останній сесії наприкінці грудня.

За її словами, екстрена медицина вже пішла далеко вперед, якщо говорити про допомогу при інсульті, а вторинну ланку треба «підтягнути». Програма передбачає ряд заходів для профілактики та виявлення хвороб, а також надання швидкої допомоги, адже головне в лікуванні інсульту – максимально ефективно використати першу годину. Депутати проголосували за «дуже базовий варіант», який Департамент буде доповнювати та змінювати за потреби:

Так, згідно з програмою, за 2018–2019 рр. у лікарнях Полтави було проліковано 2 тисячі 271 осіб з гострою цереброваскулярною патологією, зокрема з мозковим інсультом – 1 тисяча 588 осіб; з них із ішемічним інсультом 780 осіб (49 % ).

Що стосується кардіології, то вона говорить, що з відкриттям центру кардіології, що заплановане на літо 2020 року, ця проблема для полтавців буде вирішена. Їхня ж задача – розвивати дві відділення, що відкриті у 1-й лікарні, та персонал, який там працює.

Нагадаємо, Вікторія Лоза перемогла на конкурсі на посаду директорки Департаменту охорони здоров’я та соціального захисту, що відбувся минулого вівторка, 28 січня. На конкурс подалися троє кандидатів:

Вікторія Лоза набрала найбільшу кількість балів – 50. Члени конкурсної комісії одноголосно обрали її переможницею.

Нагадаємо, 4 жовтня на сесії Полтавської міської ради депутати підтримали проєкт рішення «Про деякі питання виконавчих органів Полтавської міської ради». Таким чином створено три нових департаменти:

Крім того, раніше в Полтавській міській раді створили Департамент з питань реєстрації.

Конкурс на очільника Департаменту культури проведуть цього четверга, 6 лютого.

Фото Богдана Проскурова