У Полтаві хочуть створити хоспіс

UDWZagYQWVvsMJH8

У четвер, 28 листопада, на засіданні гуманітарної комісії Полтавської міської ради депутати розглянути петицію полтавця Анатолія Білецького щодо створення хоспісу в місті.

На думку автора петиції, коли в сім’ях стається горе, часто рідні не мають можливості бути постійно рядом із тяжкохворими. Основна мета перебування в хоспісі — полегшення останніх днів життя пацієнтів. Хоспіс – це захист від фізичного болю, а також надання людині змоги прожити той час, що їй лишився, достойно й спокійно.

Анатолій Білецький (ліворуч)

На думку голови комісії Олександра Кудацького, хоспіс потрібен. На його переконання добре, що в полтавських лікарнях є койко-місця (по 5 ліжок), де пацієнтам допомогу, однак цього замало:

«Не треба було вкладати стільки коштів у ремонт 3-ї міської лікарні. Нам потрібен спеціалізований заклад для тяжкохворих із летальнимм наслідкомм. Фінансування може бути як від НАЗК, бізнесу, так і від полтавців».

Олександр Кудацький

Депутати доручили профільному заступнику міського голови Світлані Нестулі вивчити це питання і на наступне засідання комісії надати проєкт з бюджетом, щоб депутати мали можливість встигнути закласти відповідні кошти в міський бюджет на 2020 рік.

Львів, Харків, Ужгород

Приклади створення Хоспісів є в інших українських містах. Наприклад, комунальне некомерційне підприємство «Лікарня Хоспіс» у Львові – перший медичний заклад в Україні та єдиний на Львівщині для невиліковно хворих, розрахований на стаціонар 30 ліжок. Завданням «Хоспісу» є створення оптимальної якості життя в умовах важкої хвороби, полегшення безмежних страждань людини, її болю. Створення Хоспісу було закладено у програму «Українського милосердя і здоров’я» ще у 1989 році. Ним зацікавилась допомогова служба Мальтійського ордену, яка подарувала Львову частину лікарняного обладнання.

У Харкові також є обласний центр паліативної медицини «Хоспіс», а також дитячий хоспіс на базі лікарні.

В Ужгороді є паліативна бригада, яка опікується майже сотнею невиліковно хворих.

Фото Богдана Проскурова