Локальна культура Полтавщини – унікальне явище. Її дослідники збирають місцеві артефакти й оцифровують, даруючи нове життя. Віднайти їх допомагає Ukraine Open, яким вдалося оцифрувати 40 хорольських керсетів, створити віртуальні тури музеями й дослідити 35 столітніх шкіл Опанаса Сластьона.
Вони влаштовують експедиції, що дозволили у 2025 році зафіксували стан збудованих за проєктом Опанаса Сластьона шкіл, що перебувають під загрозою зникнення. Альона Романенко з Ukraine Open розповіла, що їм вдалося зібрати унікальні матеріали, які невдовзі можна буде побачити у фільмі «Зберегти не можна втратити. Спадок Сластьона».
ЗМІСТ розповідає про збереження культури Полтавщини спільно з проєктом «Скарби Полтавщини», який Ukraine Open втілює у співпраці з Українським культурним фондом.
Спадок Полтавщини: що досліджують та рятують
«Скарби Полтавщини» охопили три основних напрями, що дозволяють цілісно поглянути на культуру Полтавщини. Краєзнавці зосередилися на:
створенні віртуальних турів музеями з відеоекскурсіями у форматі 360° у VR-окулярах. Завдяки йому у користувачів є змога роздивитися оцифровані музейні скарби з нової перспективи;
підготовка «Цифрового музею Українського старовинного вбрання». Його основою стали 40 оцифрованих хорольських керсетів з унікальним орнаментом з музею «Древо»;
дослідження 35 освітніх комплексів, що збудовані понад 100 років тому за проєктами Опанаса Сластьона й зберігаються на території тодішнього Лохвицького повітового земства.
Альона Романенко каже, що четвертий проєкт вже з Українським культурним фондом дозволяє досліджувати локальну культуру всеохопно. Досвід з 2019 року, коли команда творила проєкт Poltava Open, став у пригоді.
Poltava Open – це платформа з мобільним застосунком, що охоплює віртуальні музеї та маршрути Полтавщиною.
Спершу проєкт замислювати як цифровий помічник для мандрівників які планують свої подорожі. Платформа мала на меті відкривати Полтаву українцям із сусідніх регіонів, які цікавилися локальним туризмом. Особливістю стали аеропанорами, які давали унікальні можливості роздивитися місто з висоти. Так застосунок став помічником у плануванні туристичної поїздки, бронювання житла й ознайомлення з місцевими кафе, барами й ресторанами.
З часом проєкт масштабувався й долучав усе більше музеїв та технологій.
«До віртуальних турів музеїв, ми додали відео 360°, де користувач може в реальному часі бачити музейні локації. Коли цей формат перерахували під використання у VR-окулярах, то це зовсім інший рівень», – говорить Альона Романенко.
Цьогоріч виник третій напрям – збереження культурної спадщини Полтавщини. Він виник з проблеми руйнування шкіл Опанаса Сластьона, каже Альона Романенко:
«Ми вирішили зацифрувати їх через віртуальні тури, зафіксувати їхній стан. Коли об'їздили оці 35 шкіл, то побачили не дуже оптимістичну картину. Після 2019-2021 років, коли були толоки й консервація шкіл, все зійшло нанівець. За п'ять років школи позаростали хащами, а деякі – зруйновані й розібрані мародерами. Ми не будівельники, але можемо хоча б зацифрувати їхній стан. У переліку шкіл є і спалені, і зруйновані. Добре, коли в такій ситуації зберігається пам'ять про зниклі артефакти. Бо, коли об'єкт втрачений, але є згадка про нього, то вважається, що він подовжує життя. Тому такі проєкти, є важливим містком між минулим та майбутнім!».
Під час збору матеріалу виникла ідея створення кіно про школи Сластьона. Його мета – познайомити українців зі спадщиною, які знають про неї лишень поверхнево. Краєзнавці ставлять за мету показати у фільму особливості української спадщини на Полтавщини, історичні особливості регіону та культурне насліддя регіону.
Як це – створювати проєкти про культуру в Україні
Віртуальні мандрівки Україною у 2019 році стали проривом у знайомстві з локальною культурою. Ukraine Open починали з Полтавщини, а вже у 2020 році вдалося дослідити не лише Харків, а й Слобожанщину. Віртуальний помічник розширили на новий регіон.
Ukraine Open працює як окремий сайт і мобільний застосунок. З пандемією у 2020 році проєкт став вкрай актуальним. Коли можливостей для подорожей не було, цифровий помічник для мандрівника перетворився на рятівну соломинку, де користувачі могли мандрувати й дізнаватися більше про Лівобережжя України, не виходячи з дому.
«Тепер віртуальні маршрути теж набули актуальності. Згадаймо частково зруйнований музей Сковороди. Тепер ми розуміємо цінність спадщини в Ізюмі й цифрування нашої спадщини, яка окупована чи зруйнована. Ми втрачаємо надто багато, тож сьогодні мова йде про збереження і зацифрування для майбутніх поколінь».
У різні періоди проєкту, його актуальність хіба підтверджувалася, тож попри обмежені ресурси, краєзнавці цифрували найцінніші експонати. У межах співпраці з музеями створювали віртуальні тури та екскурсії. Альона Романенко каже, що тільки після потрапляння до музеїв, стає зрозуміло яка цінна спадщина там зберігається. Більшість українців не усвідомлюють цінності збереженої там спадщини, тому що немає розповсюдженої культури відвідування музеїв.
Особливо у нагоді став віртуальний тур, який розробили для Полтавського краєзнавчого музею імені Кричевського, що перебуває на реставрації. До відкриття музею, цей тур лишається єдиною можливістю побачити експозиції на власні очі. Через цифрові інструменти також простіше зацікавлювати молодь і зокрема школярів.
Полтавська культура варта збереження
Зберігання, просвітництво і знайомство з культурною спадщиною потребують чималих зусиль, проте вкрай важливі. Чимало українців не цікавляться локальними особливостями регіонів через незнання, каже Альона Романенко:
«Ми це зрозуміли ще у 2019 році. Тоді наша команда працювала зі студентами полтавських вишів. Ми побачили, що молодь, яка приїздить із районів чи інших міст до Полтави не знає міста, його автентичні родзинки, культурні та туристичні особливості. Тому, приємно бачити, як молодь повертається до культурної спадщини, відслідковує дослідження і відновлює традиції. У цьому й полягає наша просвітницька мета».
Допомогти познайомитися з місцевою культурою покликані відеоекскурсії на 360°. Їх можна завантажувати і переглядати вдома у VR-окулярах або у самому турі. Для доступності за межами України створені аудіогіди українською та англійською мовами. Альона Романенко запрошує звернути увагу на екскурсію краєзнавчим музеєм у Миргороді або познайомитися з експозицією у Лубенському музеї, де розташували матеріали після знімання стрічки «Люксембург Люксембург» у Лубнах.
З історичними матеріалами можна познайомитися у відеоінструкції диканського музею або прогулятися підземеллям, що неподалік Гадяцького історико-краєзнавчого музею.
«Вартий уваги будь-який з восьми музеїв і “Древо” у Козубівці під Хоролом», – кажуть в Ukraine Open.
Школи Сластьона також здатні закохувати у себе українців. Ukraine Open вирішили не просто показувати ці будівлі ззовні, а й досліджували їх зсередини:
«Ми заходили і дивилися, що там взагалі відбувається. Є частина будівель з охоронним номером та статусом пам’ятки архітектури. Школи зруйновані й розібрані. Поряд можуть знаходитися ті цеглини, які витягли, але ще не встигли забрати. Школи, які мають сучасне життя, збережені гарно. Наприклад, показова Школа у Бодакві, у Нетратівці знаходиться Будинок сімейного типу, в Токарях наразі ресторан. На початку серпня, під час чергової експедиції ми натрапили на відновлену Школу в Старому Хуторі й були приємно вражені історією відновлення будівлі спільними зусиллями односельців та при волонтерській підтримці жительки села, тому постаралися розповісти про цей приклад! Тобто, якщо Школа дихає, вона живе і жива. ».
У багатьох селах школи – напівзруйновані. Розповіді про них краєзнавці називають актом просвітництва, адже їхній порятунок є не тільки збереженням архітектурної пам'ятки. Рятуючи спадщину, Україна показує розвиток і тривалість своєї культури. Лише пізнаючи її можна справді відкрити її для себе та майбутніх поколінь.
Проєкт «Скарби Полтавщини» реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатися з думкою автора.
