31 грудня, 08:12
31 грудня, 08:12

Україна пережила найскладніший рік, що випав їй за час незалежності. Повномасштабна війна забрала життя військовослужбовців та цивільних. Росіяни зухвало руйнували садочки, школи, лікарні й людські життя. Били ракетами по критично важливих об’єктам і намагалися залякати людей зброєю, але безуспішно.

Наприкінці 2022 року ЗМІСТ згадує про головні події року, що минає.

Січень. Святкова Полтава

Рік у Полтаві розпочався з урочистої ходи з нагоди 113-ї річниці від народження Степана Бандери.  1 січня учасники несли запалені смолоскипи, прапори та скандували гасла. Хода завершилася біля пам'ятника Івану Мазепі. Організатори маршу виголосили промови, а опісля спалили прапор росії. Наприкінці заходу активісти виконали гімн України.

Тим часом у місті та області покращували та відкривали нові заклади. Відтак, у Полтаві відкрили нове відділення екстреної медичної допомоги у 1-ій міській лікарні.

Січень був насиченим на приємні події. 13 січня біля Свято-Успенського собору традиційно влаштували наймасштабніше щедрування – #ПолтаваЩедрує. Учасники поблизу Свято-Успенського Собору заспівали «Щедрик». 

Також полтавці відзначали День Соборності України. 22 січня на мосту на Ворсклі майже сотня людей утворила живий ланцюг єднання, щоб символічно об’єднати два береги. Саме Акт Злуки між УНР і ЗУНР увінчав столітні прагнення українців, розділених і поневолених Російською та Австро-Угорською імперіями, жити в єдиній незалежній  державі.

Попри погрози північного сусіда, який уже готував зброю на кордоні з нашою державою, життя продовжувалося. У місті влаштовували концерти, показували вистави, відбувся «Музичний вечір cheese and wine».

Для гостей 27 січня підготували виступ камерного оркестру, дегустацію сиру та вина, розіграші, виставку картин та презентації місцевих культурних ініціатив. Метою музичного вечора стало створення в Полтаві нових ініціатив та соціальних проєктів, налагодження діалогу мистецтва та бізнесу.

Дещо згодом, 29 січня, у Корпусному саду державний прапор України та прапор ОУН на Монументі Слави змінили на нові. Хто ж знав, що це остання заміна стягів перед повномасштабною війною.

Лютий. Початок повномасштабної війни

На тлі зростання напруги на кордонах України та загрози російського вторгнення, в області відпрацьовували різні сценарії, проводили спеціальні навчання та готували план дій на випадок ускладнення воєнно-політичної обстановки.

На Полтавщині на бойовому чергуванні працювала система оповіщення. Спеціальні служби забезпечували необхідним з матеріального резерву. Усі громади мали скликати сесії, аби виділити кошти на територіальну оборону.

Комунальні служби міста розробляли плани, щодо забезпечення полтавців всім необхідним на випадок надзвичайної ситуації.  Біля «Злато місто» облаштували місце забезпечення полтавців питною водою на випадок надзвичайної ситуації (після цього система більше ніколи не запрацює, бо нею ніхто не займатиметься).

Попри залякування з боку росії, українці не падали духом та хотіли показати всю міць та єдність.

«Нам кажуть, що 16 лютого стане днем   нападу. Ми зробимо його днем   єднання. Відповідний указ уже підписано. Цього дня ми вивісимо національні прапори, одягнемо синьо-жовті стрічки та покажемо всьому світові нашу єдність», – повідомив Президент України Володимир Зеленський

У межах акції «Ми вдома. Ми готові» майже тисяча полтавців пройшли центральними вулицями міста, щоб заявити про єдність на тлі повідомлень про загрозу військового вторгнення.

Напруженість зростала. Поліція посилено патрулювала вулиці, дороги та вокзали області. Людей просили повідомляти про підозрілих осіб.

24 лютого сталося найстрашніше: росія почала масштабний наступ. Володимир Зеленський заявив про запровадження воєнного стану:

«Сьогодні вранці путін оголосив про проведення спеціальної військової операції на Донбасі. Росія здійснила удари по нашій військовій інфраструктурі та по нашим прикордонникам та прикордонним загонам. У багатьох містах було чутно вибухи. Ми вводимо воєнний стан на всій території нашої держави. Хвилину тому я провів розмову з Президентом США, які вже почали гуртувати міжнародну підтримку.

Сьогодні від вас, кожного потрібен спокій. По можливості залишайтеся вдома. Ми працюємо, армія працює, сектор безпеки і оборони України. Зв'язку буду постійно я, РНБО, Кабмін. Незабаром я знову вийду на зв'язок. Без паніки, ми сильні, ми готові до всього, ми всіх переможемо. Бо ми – Україна. Слава Україні».

Для Полтавщини ранок видався складним, як і для всієї країни. О 5-й ранку ворог обстріляв військовий аеродром у Миргороді. Пізніше повідомили про чотирьох постраждалих.

Попри це лікарні працювали штатно, транспортне сполучення теж, продовжували працювати й всі автостанції області. Кожного хто може допомогти країні та має бойовий досвід, попросили з’явитися у центри комплектації ЗСУ.

Нацполіція посилила охорону правопорядку в населених пунктах області. Також почали видавати зброю ветеранам органів внутрішніх справ, які готові захищати Україну. Охочих було достатньо, всіх задіяли.

Березень. Гадяцьке сафарі

В області продовжували будувати блокпости, готувати коктейлі Молотова, щоб  «тепло» зустріти непроханих гостей. У період з 26 лютого до 3 березня окупанти перебували на території Полтавської області, зокрема у Великобудищанській громаді. Росіяни бродили лісами, але там на них уже чекали мисливці, які влаштували своє «гадяцьке сафарі».

Головною причиною того, що мисливці, добровольці й тероборонівці пішли на «сафарі», було бажання знайти зброю. Одразу люди, які вступили до гадяцької тероборони, або не мали зброї, або отримали по автомату й 14 патронів. Цього не було достатньо, щоб захищати Гадяч. Та попри це тероборона чергувала на блокпостах, стежила за порядком.

У росіян, вочевидь, не було потреби зайти в Гадяч.  Вони прорвалися через Сумщину, щоб захопити миргородський аеродром. Другою їхньою задачею було взяти в кільце Київ, як і з боку Білорусі. На північ Полтавщини ворогів зайшло багато, а тільки через Гадяч планували перевезти до 200 одиниць техніки, серед яких були навіть самохідні зенітно-ракетні комплекси «Бук». Їх розбили українські військові.

Росіяни ховалися в сосновому та мішаному лісах. Залишалося майже 100 одиниць ворожої техніки. Поряд там знаходилася АЗС, тому російські військові періодично виринали з лісу малими групами, їхали на заправку, набирали пальне для техніки й поверталися в ліс. Згодом цю станцію підірвали, аби перекрити окупантами доступ до пального.  

Військові та цивільні продовжували демонструвати героїчний спротив. В області вдалося збити гелікоптер окупантів. Пілот зміг катапультуватися після чого його знайшли захисники з тероборони Гадяча.

Щоб уберегти життя та здоров’я людей на Полтавщині заборонили відвідувати ліси та водойми через роботу диверсійно-розвідувальних груп.

Квітень. Незламний тил

Полтавщина була і залишається однією з областей, що одразу почала займатися гуманітарними питаннями. Область приймала переселенців та забезпечувала їх всім необхідним. Людей розселяли у школи, дитячі садочки, університети та гуртожитки. Спільними силами полтавцям вдалося забезпечити одягом та необхідними речами людей які були вимушені покинути свої домівки.

Найбільше людей, які переїхали з областей, де тривають активні бойові дії, перебувала саме у Полтаві. Станом на 13 квітня, тут зареєструвалися 20 тисяч переселенців.

До 5 тисяч переселенців у Полтаві жили у закладах освіти, приблизно стільки ж розмістилися в закладах обласного підпорядкування. Інші мешкали у готелях, або самостійно орендували житло. 

Також у Полтаві запрацював центр сортування гуманітарної допомоги для жителів Сумщини. У сортувальному центрі працювали сотні волонтерів, які збирали індивідуальні продуктові набори. Надалі область продовжує допомагати фронтовим областям.

Ворог продовжував завдавати ударів по інфраструктурних об’єктах та житлових будинках.

2 квітня росіяни обстріляли три міста області. У Полтаві під удар потрапили кілька об'єктів критичної інфраструктури, які зазнали серйозних руйнувань. Найважче було у Кременчуці та Миргороді. Інфраструктуру Кременчуцького НПЗ знищили.

У Миргороді після удару пошкоджені злітна смуга та інфраструктура аеродрому. Зокрема і склад з паливно-мастильними матеріалами. На щастя поранених і загиблих в області немає. Згодом 9 квітня ворог знову завдав ракетного удару по інфраструктурі Миргорода. внаслідок цього постраждали двоє людей.

16 квітня ворог завдав удару по господарській інфраструктурі в селі під Полтавою. Внаслідок цього загинула одна людина. інша – отримала поранення, проте від госпіталізації відмовилася.

Цьогоріч люди вперше відзначали Великдень в умовах воєнного стану, в області діяли обмеження.

У великодній вечір росіяни показали, що не мають нічого святого та здійснили 9 ракетних ударів по інфраструктурі Полтавщини. Окупанти завдали 7 ракетних ударів по Кременчуцькій теплоелектроцентралі та ще 2 по Кременчуцькому нафтопереробному заводу.

Травень. Дерусифікація на Полтавщині

На Полтавщині бойові дії відбувалися тільки на півночі області, але цього було достатньо, щоб питання дерусифікації опинилося «на часі». Назви вулиць та пам’ятні знаки на честь представників російської науки та культури з'явилися в області ще у період колонізації України. Гострим постало питання чи варто і надалі зберігати їх на території області та яких нових сенсів ми маємо їм надавати.

У Кременчуці розпочали процес дерусифікації. Першою планують перейменувати вулицю Маяковського. Сьогодні на цій вулиці живуть у гуртожитках родини переселенців зі зруйнованих Харкова, Сум, Краматорська, Маріуполя та інших міст-героїв. Також там працює Центр допомоги біженцям.

Натомість у Полтаві повідомили, що планували розпочати процес дерусифікації після війни. Але чекати вже не було часу, тому полтавці наполягали розпочати перейменування. На сайті міськради створили петицію щодо знесення пам’яток які прославляють перемогу російських окупантів 1709 року та перейменування вулиць, які названі на честь російських діячів. Петиція набрала необхідну кількість голосів для розгляду.

<p>Ілюстративне фото Монументу Слави з прапорами </p>

Згодом у Полтаві запрацює робоча група, яка займатиметься процесами перейменування.

Ворог продовжував завдавати ракетних ударів. Напередодні травневих свят обстріляли об’єкт інфраструктури в Карлівці. Пізніше окупанти завдали до 12 ударів по кількох об’єктах Кременчука, зокрема по НПЗ. Внаслідок таких дій росіян, стався дефіцит пального, деякі перевізники у Полтаві не виїхали на маршрути. Згодом ситуація стабілізувалася.

Червень. Трагедія в «Амсторі»

Це літо мало би запам’ятатися концертами, фестивалями, відпочинком з родиною та друзями. Натомість червень 2022 став найкривавішим для Полтавщини. Російські окупанти обстріляли ракетами Кременчук. Тоді ракети поцілили у завод «Кредмаш» та ТРЦ «Амстор», від останнього удару постраждали майже сотні людей. 

Торговельний центр обстріляли ракетами Х-22, випущеними з далеких бомбардувальників Ту-22 М3. Літаки злетіли з аеродрому Шайківка, а пуски здійснювалися з Курської області. Звістка про удар ворожою ракетою по ТЦ, де перебували сотні людей, сколихнула увесь світ.

Розбір завалів зруйнованого ТРЦ «Амстор» тривав 6 днів. Внаслідок такого звірства росіян загинула 21 людина та 1 досі залишається безвісно зниклою.  Також 59 людей госпіталізували до лікарні.

Життя продовжувалося. Цього ж місяця у Полтаві почали продаж «Гаманців», що дозволить економити на проїзді в тролейбусі по 1 гривні.

Липень. Акт народної дерусифікації

Цей місяць видався спекотним для полтавської влади. Керівниці та бухгалтерці «Інституту розвитку міста» й двом прибиральницям приватного майна родини міського голови Полтави оголосили про підозру у розтраті у підробці документів та розкраданні бюджетних коштів на понад пів мільйона гривень.

У Полтаві містяни продовжували «натякати», що саме час позбуватися імперського спадку. 13 липня стало відомо, що невідома людина залишила червоною фарбою напис «Окупант».

Пізніше, 24 липня, поруч із пам’ятником на місці відпочинку Петра І встановили унітаз із написами. Автор пояснив, що унітаз обрав через популярність сантехніки серед московських окупантів. Літера Z натякає на прямий історичний зв’язок між подіями 1709 року та широкомасштабним вторгненням сучасного московського царства.

Серпень. День Незалежності з тривогами та обстрілами

Вперше за роки незалежності в Україні відзначали День Незалежності в умовах воєнного стану. У Полтаві та області вирішили не влаштовувати святкових заходів 23 і 24 серпня. Такі обмеження запровадили через можливі посилення ризиків терористичних загроз і ракетних ударів росіян.

23 серпня у День державного прапора з нагоди свята у Полтаві підняли найбільший прапор області у сквері Героїв України. А 24 серпня у День Незалежності вручили нагороди військовим.

Цього ж дня росіяни завдали 4 ракетних удари по інфраструктурі Миргорода. Внаслідок цього виникла пожежа, жертв не зафіксували.

Торік в кінці серпня жителі області відпочивали на «Решетилівській весні» та готувалися відвідати «Опішня Сливафест». Цього року окупанти вкрали таку можливість, натомість «денацифікували» шматок дороги у Великобагачанській громаді.

Вересень. Навчання у розпал війни та масштабний обмін полоненими

Перед 1 вересня в області тривали дискусії щодо освітнього процесу. У Полтавській громаді проводили опитування серед батьків, щоб обрати форму навчання. Цього року зіштовхнулися з проблемою обладнання укриттів у школах та дитячих садках. Тому влада доручила забезпечити та відремонтувати підвальні приміщення. 

В укриттях шкіл Полтави замість вбиральні дітям пропонували «відра», але влада міста пообіцяла забезпечити туалетами.

З хороших новин – цього місяця погасили марку Полтавщини. Марка присвячена «гадяцькому сафарі». 

Окрім цього, у вересні Україна повернула 215 захисників, серед яких шестеро є жителями Полтавщини:

  • офіцер 36-ї бригади морської піхоти Сергій Стратічук з Решетилівки;
  • воїн «Азову» Олексій Стребков, якого родина чекає в Полтаві;
  • майор Сергій Волинський «Волина» з Полтави;
  • військовослужбовець 36-ї бригади морської піхоти Сергій Павлюк з Копилів;
  • майор Богдан Трубічин з Кременчука;
  • нацгвардієць Сергій Кравченко з Гадяча.

Жовтень. Перші відключення світла через ворожі обстріли

Цього місяця окупанти влаштовували масовані обстріли енергетичних об’єктів. Це призвело до знеструмлення в кількох областях України, зокрема на Полтавщині.

10 жовтня росіяни вдарили по інфраструктурі у Кременчуцькому районі. Напередодні 9 жовтня на Полтавщині збили кілька іранських дронів Shahed.

Через обстріли енергетичної інфраструктури жителі Полтавщини мали зменшити споживання електроенергії, а у містах почали вимикати освітлення.

Щоб збалансувати мережу, у Полтавській громаді вимкнули освітлення вулиць у темний час. Це потрібно для збереження об'єму електроенергії та живлення для всієї громади.

У жовтні на Полтавщині діяли аварійні відключення, проте, щоб покращити ситуацію створили погодинний графік вимкнення світла. 

Листопад. Обстріл Полтави та блекаут 

Місяць розпочався з ворожого обстрілу. 4 дрони-камікадзе влучили у цивільний нежитловий об’єкт у Полтаві. Уламки потрапили на складські приміщення, внаслідок чого виникла пожежа. Такі дії ворога очільник Полтави Олександр Мамай назвав вразливою негодою.

Відключення світла та ворожі атаки не заважають лікарям виконувати свою роботу. У 2-й міській лікарні медики виконали термінову операцію. Вранці 1 листопада хірурги урологічного відділення лікарні виконали термінову операцію в умовах відсутності електроенергії. Пацієнта оперували, використовуючи живлення генератора. Раніше фахівці лікарні переймали досвід лікарів з фронтових областей та готувалися до будь-яких ситуацій, тож операція минула успішно

Пов’язане з олігархом Жеваго стратегічне підприємство на Полтавщині перейшло у власність держави. Йдеться про  «АвтоКрАЗ», що входить в групу «Фінанси та кредит». Підприємство займається виготовленням великовантажних автомобілів.

23 листопада Полтава пережила свій перший блекаут. Ворожі обстріли критичної інфраструктури призвели до знеструмлення, що вивело з ладу всі інші життєво важливі об’єкти.  Доба відсутності світла, води та тепла показала, що в місті є над чим працювати, аби забезпечити людей всім необхідним. Люди зверталися в Пункти Незламності та інші заклади, де були генератори та можна підзарядити прилади.

Грудень. Новий рік в умовах війни

В Україні цьогоріч більшість обласних центрів відмовилися від встановлення новорічних ялинок та прикрас у зв’язку з війною, блекаутами чи просто з метою економії місцевого бюджету. Цьогоріч, у зв’язку з війною, Полтавська міська рада вирішила не встановлювати головну ялинку.

Замість святкової програми на вечір 31-го грудня полтавцям нагадали, що у новорічну ніч на території області діятиме комендантська година – з 23:00 до 5:00. Правоохоронці перевірятимуть та затримуватимуть порушників, як і в інші дні. Також діє заборона на продаж та використання піротехніки.

Полтава вперше відзначила Різдво 25 грудня. На Театральній площі полтавці разом запалювали свічки й співали колядки разом з колективами, що виступали на сцені. 

15 грудня Олександр Мамай повідомив, що у Полтавській громаді дислокуватиметься військова частина, що опікуватиметься трьома областями. Військові самостійно обрали приміщення районної ради з питань логістики, щоб підтримувати комунікацію з силовиками.

Тепер правоохоронці розслідують кримінальне провадження про несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ після заяви міського голови Полтави Олександра Мамая. Кримінальне провадження відкрили за фактом поширення інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України в умовах воєнного стану.

У 2022 році Полтавщині вдалося адаптуватися до війни. Жителі області згуртувалися, допомагали переселенцям, волонтерили та продовжували виконувати свою роботу, щоб підтримати економіку країни. Саме це допоможе здобути перемогу.

Цей матеріал було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ЗМІСТу і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.