140 вольтів у розетках і загроза пожежі. Чому затягнувся ремонт мереж у круглому будинку на вулиці Матвійчука, 88

Фото ЗМІСТу
Капітальний ремонт аварійних електромереж у житловому будинку 1938 року побудови на вулиці Юліана Матвійчука, 88 затягнувся на п’ять років.
Під час сесії Полтавської міської ради 2 жовтня полтавка Ірина Гречаник заявила, що проєкт вартістю майже 2 млн грн, профінансований з міського бюджету ще у 2021 році, досі не довели до фіналу.
Будинок має зношені внутрішні мережі, через що мешканці постійно стикаються зі стрибками та падінням напруги до критичних 140В. В умовах регулярних відключень світла та підвищеного навантаження під час опалювального сезону така нестабільність створює пряму загрозу займання проводки та масового виходу з ладу побутових приладів.
Історія робіт тягнеться з 2021 року, коли управління житлово-комунального господарства провело тендер на ремонт електроосвітлення, а підрядником визначили ТОВ «Будівельна компанія “Лідерстрой”». Перепідключення об'єкта планували ще на лютий 2022 року, проте через повномасштабне вторгнення процес зупинили. У 2024 році після колективних звернень міське УЖКГ офіційно пообіцяло провести пусконалагоджувальні роботи та приєднати будинок до нової лінії, але виконати зобов'язання знову не змогло.
На сесії профільний заступник міського голови з питань ЖКГ Тарас Панасенко визнав наявність проблеми. Він каже, що затримка пов'язана не лише з підрядником, а й зі зміною технічних умов.
«Проєктна стадія та основні роботи завершені, зараз ми на етапі перепідключення. Це питання тягнеться ще з 2015 року. У початковому проєкті не були враховані всі взаємовідносини з “Полтаваобленерго” та черговість самого підключення, чим ми зараз і займаємося. Плануємо перепідключити будинок до кінця 2026 року, точніших термінів наразі назвати не можу».
ЗМІСТ писав, що будинок за на вул. Юліана Матвійчука, 88 є відомою архітектурною пам'яткою міста, так званим круглим будинком. Його звели у 1938 році для працівників місцевої бавовняно-прядильної фабрики – найбільшого підприємства тогочасної Полтави, де працювало понад 5 тисяч людей. Після Другої світової війни зруйновану будівлю відбудовували німецькі військовополонені, яких тримали у спеціальній огорожі просто у дворі, а після завершення робіт відправили назад до Німеччини.