Понад п’ять років присвятив армії: у лікарні помер захисник з Полтавщини

Володимир Мисик служив у взводі матеріально-технічного забезпечення танкового батальйону. Про те, що життя воїна обірвалося, 24 лютого повідомили у Зіньківській громаді.

Володимир Мисик народився 6 березня 1976 року в Зінькові, де і провів свої дитячі та юнацькі роки. Закінчив восьмирічну школу, а потім навчався в місцевому ПТУ №41. Згодом пройшов строкову службу, після якої працював на підприємствах Зіньківської громади.

З 2020 року оберігав рубежі України та брав активну участь у бойових діях у найгарячіших точках нашої країни. Володимир Мисик служив у взводі матеріально-технічного забезпечення танкового батальйону.

49-річний воїн помер 16 лютого 2026 року в лікарні Дніпра. У спогадах близьких і друзів Володимир Мисик – уважний, чуйний, завжди готовий підтримати й допомогти. 

Прощання із Володимиром Мисиком запланували на 25 лютого. О 11:50 траурний кортеж рухатиметься вул. Івана Петровського, Соборності, Воздвиженською до міського будинку культури, де відбудеться траурний мітинг та панахида за померлим Захисником.

Після заупокійної служби траурна процесія рухатиметься вул. Сумська до «солов’янівського» цвинтаря. 25 лютого у Зіньківській громаді оголосили Днем жалоби.

Вічна пам’ять воїну!

Іван Куришко народився 27 серпня 1987 року у Лубнах. Вищу освіту здобув в Українській державній академії залізничного транспорту у Харкові. З перших днів повномасштабного вторгнення став до лав Лубенського ДФТГ №1, згодом пішов у ЗСУ. Після довгих місяців невідомості він повертається додому на щиті. 19 грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання на Покровському напрямку, зник безвісти боєць, розвідник-санітар роти спецпризначення.

Володимир Шевченко народився у Полтаві 4 грудня 1989 року. Воїн долучився до Збройних сили та брав участь у боях на Курщині, там під час виконання бойового завдання захисник схилив голову 19 грудня 2024 року. Понад рік бійця вважали зниклим безвісти, а нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою.

Роман Прудніков народився 23 серпня 1978 року на Полтавщині у селі Деревки. У лавах Збройних Сил чоловік служив у званні солдата, загинув під час виконання бойового завдання 26 листопада 2025 року, нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою.

Дмитро Котов народився 1994 року та проживав у селі Деменки. З початком повномасштабної війни вирішив приєднатися до лав захисників. У червні 2024 року воїн припинив виходити на зв’язок.  Лише за ДНК експертизою вдалося підтвердити, що воїн загинув 27 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Парасковіївка на Донеччині.