Барельєф Полтавській битві пропонують перенести до музею
Фото ЗМІСТу
«Укрзалізниці» надіслали звернення з вимогою демонтувати барельєф з фасаду вокзалу «Полтава-Південна». Він присвячений перемозі російської армії над шведами у Північній війні.
Про це ЗМІСТу 20 листопада повідомив представник Українського інституту національної пам’яті на Полтавщині Олег Пустовгар.
Памʼятка Полтавській битві: що з нею робити
Обласний Департамент культури звернувся до «Укрзалізниці» із запитом перенести барельєф. Олег Пустовгар каже, що він звеличує перемогу армії російського царя Петра І у Полтавській битві. Він пропонує перенести його до заповідника «Поле Полтавської битви».
Перенесення памʼятки є вимогою закону про деколонізацію. У ньому йдеться, що символіка російської імперської політики не може бути частиною публічного простору.
Цей барельєф встановили на фасаді вокзалу на честь перемоги армії Петра І у 1709 році.
«Полтавська битва започаткувала процеси остаточної ліквідації української державності та інкорпорації Російською імперією українських земель. Таким чином барельєф на фасаді будівлі залізничного вокзалу “Полтава-Південна” є пам’ятним знаком, що присвячений події, пов’язаній зі здійсненням та глорифікацією російської імперської політики».
Нагадаємо, у 2023 році барельєф на честь перемоги росіян у Полтавській битві на фасаді Південного вокзалу вирішили залишити.
Основна мотивація УЗ – події 1905 та 1709 року не підпадають під дію Закону про декомунізацію, тому вирішили не зносити:
- барельєф на честь перемоги росіян над шведами у Полтавській битві 1709 року на станції Полтава-Південна;
- пам’ятка на честь барикадних боїв повсталих робітників з царськими військами 13 грудня 1905 року по ст. Запоріжжя 1;
- 4 меморіальних таблиці у Сарнах. У тому числі на честь політичного страйку робітників у 1905 році та начальника станції, який мав стосунок до акцій проти українського підпілля з УПА.
«Полтава Південна»
Головний та найстаріший вокзал у Полтаві відкрили у 1870 році. Ця будівля вважається пам’яткою архітектури місцевого значення. Тоді це була станція «Полтава» (сьогодні вона має назву «Полтава-Південна») державної Харківсько-Миколаївської залізниці. Олександр Калініченко каже, що тоді розпочали рух на дільниці Полтава-Кременчук:
«До 1880 року будівля вокзалу була тимчасовою, а після – капітальна двоповерхова, типового для цієї залізниці проєкту. Після побудови лінії Київ–Полтава Московсько-Києво-Воронезької залізниці, у 1901 році станція стає вузловою».
Уже у 1903 році відкрили рух у напрямку Лозової. Після об'єднань і реструктуризації, у 1907 році Харківсько-Миколаївська залізниця стала називатися південною, а з 1934 року має назву «Південна залізниця».
У 1937 році вокзал перебудували і розширили через замалі зали очікування, але у роки Другої світової війни його було зруйновано. Відбудували у 1947 році. Схоже трапилося з багатьма іншими унікальними і важливими спорудами Полтави.
Після війни першим відновили ансамбль привокзальної площі, яка наразі має назву площі Слави. Потім будували новий привокзальний вокзал за проєктом архітектора Євгена Лимара. Також відбудували Палац культури залізничників, технікум транспортного будівництва.
Особливістю цієї станції є барельєфи, що розташовані поблизу головного входу. Вони виготовлені з бронзи і нагадують про бойові досягнення під час Полтавської битви, але символізують російську зброю.
У 1999 році станцію капітально відремонтували. Тоді реконструювали увесь комплекс, модернізували будівлю вокзалу та привокзальну територію. Уже у 2008 році електрифікували. Це дало можливість користуватися електропотягами. Олександр Калініченко розповів, що нині усі напрями від станції електрифіковані. Це дало змогу перевести тягу поїздів з тепловозної на електровозну.
Сьогодні зі станції переважно здійснюють приміське сполучення, а послугами вокзалу щодня користуються сотні людей.
