ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна Віталія Крамаренка: після року невідомості тіло захисника повернули до Полтавщини
Фото – Котелевська громада
Через рік після загибелі в бою на Харківщині воїн Віталій Крамаренко навіки повернувся додому. Поховали захисника поряд з побратимом у Котельві.
Про це повідомили у Котелевській громаді. Віталій Крамаренко повернувся до рідної громади 15 червня, де рідні, знайомі та побратими віддали йому останню земну честь.
Бойовий шлях Віталій Крамаренка
Народився воїн 21 червня 1972 року в Котельві, навчався у місцевій школі №4, а 10 клас закінчував у гімназії №1.
Омріяну професію будівельника здобув в одному із училищ Полтави. Був майстром на всі руки, все своє життя присвятив будівельній справі. Працював у Котельві, Києві та за кордоном.
«Віталій був надійною опорою і підтримкою своїй сім'ї, батькам і рідним. Надійним товаришем і побратимом – спокійним і врівноваженим, мудрим та небайдужим», – згадують про захисника у громаді.
Коли його син Сергій у 2022 році пішов добровольцем на фронт, захисник не роздумуючи ухвалив рішення долучитися до лав Збройних Сил України. Служив заступником командира бойової машини – навідником – оператором механізованого відділення.
Минулого тижня рідні отримали трагічну звістку про загибель воїна після проведення ДНК-тесту. Життя військовослужбовця обірвалося 19 червня торік під час виконання бойового завдання на Харківщині.
15 червня Віталій Крамаренко повернувся додому на щиті. Поховали воїна на Вознесенському кладовищі, поряд із побратимом Олексієм Зінченком.
Вічна пам’ять герою.
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Василь Зеленський повернувся додому на щиті після бою під Уманським. Воїн служив на посаді кулеметника стрілецького відділення та боронив Україну на східному фронті. Життя військовослужбовця обірвалося внаслідок поранень.
Після завершення строкової служби Владислав Бугаєць підписав контракт та долучився до лав Нацгвардії. Останній бій захисник прийняв у березні поблизу Лиману.
13 червня тіло захисника повернули на вічний спочинок до рідної громади. Його рідним передали нагрудний знак «За відвагу» Національної Гвардії України, який не встигли вручити герою за життя. Свого героя навіки втратили мати, батько та сестра.
Микола Рідкобород з 2015 року стояв на захисті держави. Воїн – водій-гранатометник 22-го батальйону спецпризначення окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Життя захисника обірвалося й він навіки повертається додому.