Досвід полтавських медиків з порятунку сотень поранених аналізують інші області
Фото ЗМІСТу
Масове надходження поранених внаслідок обстрілу Інституту зв’язку 3 вересня стало викликом для медиків Полтави. В умовах надзвичайної ситуації вони змогли надати допомогу сотням поранених.
Досвід масового надходження пацієнтів через обстріл аналізували під час зустрічі з керівниками департаментів охорони здоровʼя обласних адміністрацій. Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України 20 вересня.
Один із блоків зустрічі присвятили досвіду реагування медичної системи на російські атаки. На прикладі трьох випадків – обстрілу Полтави, Львова та Києва – проаналізували координацію дій закладів охорони здоровʼя, медпрацівників та «екстренки» під час ракетних обстрілів.
Визначили наступні ключові фактори, які впливають на ефективність реагування:
- алгоритм обовʼязків та дій медичного персоналу в критичній ситуації;
- наявність визначених маршрутів для пацієнтів, які потребують екстреної допомоги та евакуації;
- оперативне управління ресурсами та швидкий доступ до них;
- координація з іншими державними органами;
- своєчасна комунікація з громадськістю й медіа для запобігання паніці та дезінформації.
Позиція МОЗ щодо питання надзвичайних ситуацій під час війни: кожна область має пропрацювати різні сценарії та бути готовою надавати медичну допомогу постраждалим. Систему охорони здоровʼя потрібно адаптувати до будь-яких викликів та зробити автономною.
Обстріл Полтави 3 вересня: як рятували поранених
Ракетний обстріл Інституту зв’язку 3 вересня поранив понад 300 людей та вбив понад пів сотні. У перші хвилини після обстрілу жертвам атаки почали надавати першу допомогу й госпіталізувати до лікарень.
Поранених спочатку везли до десятка медзакладів Полтави, серед яких обласна лікарня імені Миколи Скліфосовського, перша й друга міська лікарні.
Пацієнтів у найтяжчих станах госпіталізували до обласної лікарні. З огляду на вузьку спеціалізацію лікарні це були поранені з політравмою та ізольованою нейротравмою: пошкодженнями головного, спинного мозку, черевної порожнини, а також великою кількістю ампутацій.
Сортуванням пацієнтів займалися головний лікар Григорій Оксак при в’їзді на естакаду та професор, лікар-хірург вищої категорії Володимир Шейко – у коридорі приймального відділення. Пацієнти перебували у тяжкому й надтяжкому стані. Лікарі визначали стан поранених та подальший маршрут по відділеннях.
Для надання допомоги пораненим в лікарні працювали 9 операційних, куди спрямували додаткові команди операційних сестер і санітарок, співробітників терапевтичного та соматичного корпусів. У медзакладі саме тривав тренінг для нейрохірургів з інших областей, тож вони долучилися до порятунку поранених.
Паралельно в лікарні організували комунікацію з рідними постраждалих від обстрілу: для них розробили маршрут по території закладу з вказівками, запросили психіатра та психолога. Після переведення пацієнтів з операційних до інтенсивної терапії рідним дозволили заходити до палат, зокрема для впізнання.
Григорій Оксак говорить, що складним моментом для медперсоналу стала емоційна частина роботи, адже поранені пацієнти мали надтяжкі травми:
«Я кілька разів робив обходи, коли надавали медичну допомогу, в операційні підіймався. Операційні сестри плакали, коли бачили таку кількість постраждалих, таку тяжку травму, дівчата плакали. Можете уявити собі, яка це емоція для операційних сестер, які часто бачать кров, внутрішні органи людини, то для них це було величезним шоком [...] Але не було паніки. Кожен знав, що робити. Приїжджає машина, каталку, співробітники наші підбігли, забрали пацієнтів».
Керівниця першої міської лікарні Ганна Селькіна розповіла, що в перші хвилини після надходження інформації про поранених в медзакладі організували систему сортування пацієнтів та розгорнули майданчики для цього. Залучили додаткові операційні бригади. Планову медичну допомогу в лікарні призупинили й відновили наступного дня в повному обсязі.
«Велика частина людей мали травми психоемоційні й незначні пошкодження, їх також оглянули й надали медичну допомогу [...] У нас є мобілізаційне завдання й розгорнута та кількість ліжок, яка дозволяє нам надавати як ургентну, так і планову допомогу. Тому потреби переводити пацієнтів до інших медзакладів немає».
Очільник другої міської лікарні Максим Дудченко говорить, що в лікарні заздалегідь проводили тренування на випадок масового надходження пацієнтів.
«Ми розробили варіанти з персоналом, ДФТГ, МВС та відпрацювали їх. Дуже велика була кількість пацієнтів, усі в лікарні спрацювали на п’ять з плюсом. Комунікація була на всіх поверхах, пунктах медичної допомоги. Ми аналізували досвід харківських колег [...]У лікарні три хірургічних відділення, які надавали допомогу. Працювали на семи операційних столах, усі бригади залучені. Вкрай важкі пацієнти, зараз продовжуємо боротися за їхні життя, але всі живі. Пацієнти й досі звертаються по допомогу амбулаторно, тому що був стрес».
Ліквідація наслідків обстрілу Полтави 3 вересня
Завдяки реакції медиків, для багатьох постраждалих цей день став другим днем народження.
ЗМІСТ розповідав, що для надання допомоги залучили 30 машин «швидкої». Першими людей приймали 10 лікарень, а згодом постраждалі знаходилися в 7 різних медзакладах.
До рятувальної операції залучили понад 700 людей, зокрема 122 поліцейських і 30 працівників Національної гвардії України.
За словами начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області Андрія Хижняка, окрім рятувальників Полтавщини до ліквідації наслідків обстрілу залучали колег з Київської та Черкаської областей.
Рятувальники вивезли понад 1 тис. тонн уламків різних видів й завершили пошуки загиблих 5 вересня.