Полтавські журналісти зафіксували, що на місці, де знаходилася ліпнина з російською державною символікою, тепер видно ікону, що прикріплена поверх неї. ЗМІСТ намагався отримати коментарі представників Хрестовоздвиженського монастиря щодо ліпнини, але безуспішно.
Про те, що російського двоголового орла тепер на будівлі дзвіниці не видно, повідомляє телеканал ІРТ.
Згідно з повідомленням Департаменту культури Полтавської обласної військової адміністрації, до Хрестовоздвиженського монастиря направили звернення щодо демонтажу ліпнини з російською держсимволікою
Напередодні регіональний представник УІНП Полтавщини Олег Пустовгар звернувся на гарячу урядову лінію щодо демонтажу зображення державної символіки росії у вигляді двоголових орлів на дзвіниці Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. Релігійна організація належить до Української православної церкви московського патріархату. Звернення підтримали громадська організація «Збережемо Полтаву» й депутати міської та районної рад.
У експертному висновку ГО «Збережемо Полтаву» йдеться про те, що мурована дзвіниця монастиря раніше мала чотири історичних скульптурних елементи, що зображували двоголових орлів – герб російської імперії. Однак після завершення реставрації пам’ятки у 1981 році декор дзвіниці відновили, за винятком двоголових орлів.
Такий вигляд дзвіниця мала до весни 2013 року. Під час ремонтних робіт на історичних місцях пам'ятки встановили нові барельєфи двоголових орлів, які не мають зв’язку з оригіналом і зображують герб російської федерації та не є відновленням автентичного елементу зовнішнього декору.
Згідно з чинним законодавством, будь-які роботи на пам'ятках можливі виключно за науково-проєктною документацією на реставрацію, погодженою з Міністерством культури. За інформацією ГО «Збережемо Полтаву», такої документації власник/користувач пам'ятки не виготовляв, як і не отримував дозволу на реставраційні роботи, а будівельна діяльність на пам'ятці була самочинною та могла нашкодити їй.
Полтавський Хрестовоздвиженський монастир створили в часи Гетьманщини у 1650 році зусиллями ігумена Лубенського Мгарського монастиря Калістрата та Київського митрополита Сильвестра Косова. Профінансували будівництво козаки Полтавського полку Гетьманщини та представники козацької старшини, як того вимагав звичай дбати про церковне будівництво.
Під час свого візиту до Полтави 13 липня 1650 року в монастирі побував гетьман Богдан Хмельницький. У 1689 році коштом гетьмана України Івана Самойловича почали будувати мурований Хрестовоздвиженський собор. Зведення головного храму монастиря велося також коштом гетьмана-мецената Івана Мазепи. Під час його воєнно-політичного виступу проти московського царя Петра I Північної війни з 28 квітня по 27 червня 1709 року монастир був резиденцією шведського короля Карла ХII.