Гадяч як гетьманська резиденція: історик про Івана Самойловича на Полтавщині

Автор: Єгор Рудь, 29 червня, 08:07

Фото: Іван Самойлович (Джерело –pinterest.com)


Іван Самойлович був гетьманом протягом 1672–1687 рр. Про його життєву історію розповів заступник директора Полтавського краєзнавчого музею імені В. Кричевського з наукової роботи Володимир Мокляк.

Історія гетьмана

Іван Самойлович був військовим, державним і політичним діячем, Гетьманом України, реформатором. У деяких історичних джерелах рік народження вказують 1620. Місцем народження стало містечко Ходорків (нині Житомирська область). Самойлович народився в родині священика та можливо був охрещений батьком у день свого народження — тобто 15 січня. Невдовзі, близько 1640 р. родина переїхала в місто Красний Колядин Прилуцького полку (нині Чернігівська область).

У Козачій Діброві (тепер Сумська область), на Конотопській раді, 17 червня 1672 року Самойловича обрали Гетьманом України.

Гетьман вплинув на переселення людей із Правобережної до Лівобережної України. Тому 1673 року виникали нові міста і збільшувалося населення вже існуючих. У цей період історії виникли та збільшилося населення в містах Поворскля (прилеглі до річки Ворскли території) і Поорілля (українська географічна, етнокультурна й історична область, що лежить на півночі Дніпровської, південному заході Харківської й південному сході Полтавської областей):

  • Маячка (Новосанжарський район);
  • Нехвороща (Новосанжарський район);
  • Канави (Кобеляцький район);
  • Орлик (Кобеляцький район);
  • Сокілка (Кобеляцький район);
  • Білики (Кобеляцький район);
  • Кобеляки;
  • Старі та Нові Санжари (Новосанжарський район).

Бої гетьмана з турками

Історик розповів, що загалом друга половина XVII ст. у політичному та військовому плані пройшла для Лівобережної України спокійно. Але на початку січня 1673 року ситуація ускладнилася через татар, що підійшли під Чигирин та планували перейти на лівий берег Дніпра — під Гадяч. Тому на початку липня Іван Самойлович на чолі тритисячного війська переходить до Гадяча. На певний час Гадяч став гетьманською резиденцією, де перебував Самойлович.

«Полтавський полковник Павло Семенович Герцик двічі повідомляв гетьмана про татарські новини, здобуті новосанжарськими козаками. Ті наприкінці 1675 року ходили під Очаків (Миколаївська область), де взяли полоненого, який на допиті розповів про наміри турецького султана та кримського хана йти з військом на лівий берег Дніпра», — розповів Володимир Мокляк.

Оскільки навесні 1677 р. турецьке військо вирушило в похід на Україну, тому гетьманська адміністрація робила все, щоби підготувати Чигирин до облоги. 4 серпня турки розпочали облогу міста, через що 16 серпня гетьманський табір перебазовується до річки Солониці під Лубнами.

«Невдача спонукала турків до нового, другого походу. Остерігаючись швидкого турецького наступу, 17 квітня козаки Самойловича вирушають у напрямку Лубен. Ситуація ставала більш загрозливою. Гарнізон Чигирина поповнювався новими силами. 12 травня до Чигирина прибуло шість тисяч козаків Гадяцького полку. Також гетьман спрямував до Чигрина Ніжинський і Лубенський полки», — розповідав Мокляк.

Також Іван Самойлович після того, як отримав царський указ з із наказом іти в похід до Криму, зупинився біля Гадяча. У місті він проводив військові маневри. Згодом гетьман разом із 50-тисячним військом потрапив і до Полтави.

«Наприкінці XVII століття він вирушає з Полтави, залишивши тут невелику частину війська для охорони Лівобережжя. Розсередивши козаків уздовж Дніпра та на території Полтавського полку як прикордонного поряд із Диким 150-тисячне військо вирушило в напрямку Перекопу. Однак похід був невдалим. Татари підпалили степ. Час для походу обрано невдалий — коні залишилися без трави і води. Невдовзі московські загони і військо гетьмана мусили повернути назад», — додав заступник директора музею.

Як закінчилася історія гетьмана?

Повертаючись із походу, 7 липня, на Івана Самойловича написали донос, у якому звинуватили його в підтримці татар та підпалі степу. Історик говорить, що 21 липня війська гетьман переправлявся через річку Коломак, де його з військом оточили двома московськими полками. Після чого, Самойловича арештували 23 липня, але арешт спричинив антимосковські козацькі виступи. Зокрема, повстали козаки Гадяцького полку.

Матеріал надав регіональний представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар.

Опублікована: 29 червня 2020


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація