Громада на Полтавщині в жалобі: воїн Ярослав Манженко повернувся на щиті (ФOТО)

Воїн Ярослав Манженко.
Воїн Ярослав Манженко.

Фото: Хорольська громада

Молодший сержант, стрілець обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою. Героя провели у вічність.

Про прощання із полеглим воїном повідомили на сторінці Хорольської громади 18 грудня. Попрощатися із сержантом прийшли побратими, родина та небайдужі.

Прощання із Ярославом Манженком. Фото: Хорольська громада

Бойовий шлях Ярослава Манженка

Захисник народився 30 квітня 1975 року у Вишняках. 10 жовтня цьогоріч воїна мобілізували. За час підготовки та військової служби Ярослав  підтримував моральний дух у підрозділі та стійко переносив інтенсивні навантаження.

Прощання із Ярославом Манженком. Фото: Хорольська громада

Захисник воював на посаді молодшого сержанта, стрільця обслуги десантно-штурмової бригади. 12 грудня життя захисника обірвалося на фронті. У воїна залишилася родина: мама, вітчим та онук.

18 грудня у Хорольській громаді оголосили Днем жалоби. 

Вічна пам'ять полеглому воїнові!

Прощання із Ярославом Манженком. Фото: Хорольська громада
Прощання із Ярославом Манженком. Фото: Хорольська громада
Прощання із воїном. Фото: Хорольська громада
Ярослав Манженко
Фото: Хорольська громада
Прощання із воїном. Фото: Хорольська громада
Фото: Хорольська громада
Ярослав Манженко
Фото: Хорольська громада
Прощання із воїном. Фото: Хорольська громада
Прощання із воїном. Фото: Хорольська громада
Ярослав Манженко
Фото: Хорольська громада


Згадаймо імена полеглих захисників із Полтавщини

Батько та син Анатолій та Євгеній Шаповали загинули в один день. 

Анатолій Шаповал – батько народився 10 лютого 1979 року в селі Терни. Після строкової служби певний час працював у різних охоронних і будівельних фірмах Києва, а згодом – водієм в агрокомпанії «КЕРНЕЛ».

У 2019 році чоловік став до лав ЗСУ і проходив службу в одній з військових частин, дислокованих на Лубенщині. Служив на посаді водія протитанкового відділення.

Євгеній Шаповал – старший син народився 2 січня 2000 року у селі В’язівок. Захисник любив історію, захоплювався краєзнавством. У 2020 році підписав контракт і став поруч з батьком на захист України. Служив на посаді вогнеметника роти вогневої підтримки.

13 грудня життя військових обірвалося: батько й син полягли, виконуючи бойове завдання.

18 грудня у Свято-Успенському соборі провели у вічність прикордонника та морпіха. Солдат Руслан Григоренко народився 13 березня 1989 року. Своє життя воїн провів у Полтаві. 

Захисник служив на посаді інспектора прикордонної служби 2-ї категорії. У віці 35 років Руслан відійшов у засвіти. Помер 9 грудня в районі виконання завдань на Черкащині. 

Матрос Володимир Височин народився 4 березня 1986 року, проживав у Полтаві. 

Проходив службу на посаді гранатометника 1-ї роти морської піхоти. Воїн загинув 11 грудня під час виконання завдання на Донеччині.