Херсонський волонтер Григорій Янченко приїхав у Полтаву, щоб збирати донати на ЗСУ (ФОТО)
Григорій Янченко на псевдо «Дядя Гриша» після служби в радянській армії втратив обидві ноги та пальці рук, а у 2014 році почав волонтерити. Нині чоловік подорожує містами України, аби збирати гроші на потреби воїнів. Цього разу він приїхав у Полтаву.
6 лютого Григорій Янченко збирав донати біля полтавського «ЦУМу». Містяни мали змогу зробити внесок на військо та зробити фото з волонтером. Цього дня Григорій Янченко розповів ЗМІСТу про свій волонтерський шлях, життя під окупацією в Херсоні та плани на майбутнє.
Дядя Гриша з Херсона: що відомо про Народного Героя України та волонтера
Григорій Янченко родом з Чернігівщини. Нині чоловік вважає себе херсонцем, адже прожив у цьому місті 56 років.
Під час служби в радянській армії у 1960-х роках волонтер брав участь у придушенні повстання в Чехословаччині. Тоді він отримав уламкові поранення у бою, через які кілька років потому втратив обидві ноги та пальці рук. Загалом чоловік переніс понад 30 операцій.
Волонтерити Григорій Янченко почав 29 березня 2014 року й говорить, що на цей вчинок його надихнула дружина Тамара Іванівна:
«Моя дружина сказала, що от ти просто їздиш, працюєш, давай краще я буду працювать, а ти – гроші військовим збирати. Тоді я просто їздив з відром і табличкою “Допомога військовим”. А перед початком повномасштабної війни почав ставити прапори і вмикати музику [...] Дружина померла три року тому, двоє синів за кордоном, бо багатодітні. Тому зараз моя підтримка – це військові», – розповів Григорій Янченко ЗМІСТу.
Волонтер возив на фронт форму з білизною, засоби гігієни, прилади нічного бачення і бронежилети, оптичні приціли і продукти харчування.
За словами Григорія Янченка, до повномасштабного вторгнення він здійснив близько 200 таких виїздів на фронт з допомогою військовим, й нині намагається виїжджати хоча б раз на місяць. Так з початку війни йому вдалося побувати в Авдіївці, Мар’їнці, Вугледарі, Волновасі, Сєвєродонецьку, Лисичанську та Бахмуті.
Повномасштабну війну волонтер зустрів у Херсоні. Він прожив в окупації понад пів року, після чого його евакуювали на Запоріжжя:
«Сім місяців прожив я у Херсоні під окупацією. Нині після евакуації продовжую жити в Запоріжжі, але все ж мрію повернутися до Херсона. Я херсонець, прожив у цьому місті 56 років, в мене серце болить. Тому в будь-якому випадку буду повертатися. [...] Почекаю, щоб відігнали окупантів хоча б на 60 км, щоб “арта” і гради не діставали до Херсона. Тоді повернуся».
Нині чоловік збирає донати в Полтаві, а потім хоче поїхати у Черкаси. Також серед планів – побувати у Кропивницькому та Житомирі, аби щодня допомагати військовим так, як він може.
Раніше ЗМІСТ писав про волонтерку Олександру Черномашинцеву. До повномасштабної війни жінка з Донеччини жила в Чехії та вивчала театральне мистецтво.
Цього ж року Олександра Черномашинцева повернулася в Україну, їздить прифронтовими громадами, малює та ліпить вироби з пластиліну з дітками в укриттях. А ще разом з командою волонтерів з ГО «База UA» створює креативний простір у Краматорську, який офіційно відкриють наприкінці цього року.