Іменем письменника Олекси Ізарського пропонують назвати вулицю в Полтаві

Пропозицію на честь Олекси Ізарського як один з варіантів для перейменування вул. Героїв Праці підтримали члени робочої групи 12 грудня.

Вул. Героїв Праці увійшла до четвертої черги на перейменування. Краєзнавці, історики та громадські діячі шляхом голосування обрали варіанти нових назв для вулиці:

Народився у Полтаві в родині банківського службовця та лікарки. Середню освіту (зокрема, знання німецької та французької мов) здобув приватно в Полтаві. Вищу освіту здобув, навчаючись у Київському університеті.

1942 року в окупованій Полтаві почав писати повість «Ранок», яку завершив 1943 року в Кам'янці-Подільському та видав 1963 року в Мюнхені.

Восени 1943 року разом із батьками емігрував на Захід. Після війни жив у Діссені та Мюнхені. Наприкінці 1940-х років після смерті батька із матір'ю та братом переїхав до США, оселився в Клівленді.

Тільки 1999 року до 80-ліття письменника Полтавська філія Суспільної служби України видала першу книгу Олекси Ізарського в Україні – роман «Полтава». До цього книжки Олекси Ізарського видавалися лише за кордоном.

Військовий діяч, отаман українського козацтва. Народився в Острі на Чернігівщині у козацькій родині. Вперше згадується в документах 1633 року як полковник реєстрових козаків з Полтавщини, перший полковник полтавський війська Речі Посполитої в ході Смоленської війни. 

Після придушення повстання Павлюка 1637 року, прибув до Запорозької Січі, де на початку 1638 року його обрали гетьманом нереєстрового козацтва. Навесні 1638 року очолив козацьке повстання. Після поразки під Жовнином відступив на Слобідську Україну, де заснував Чугуїв. Убитий чугуївськими козаками під час заворушення зі старшиною.

Український поет, публіцист, літературний критик. Яскравий представник українського модернізму. Народився в сім'ї священика у селі Малі Сорочинці на Полтавщині.

В часи Другої світової війни співпрацює у газеті «Нова Україна» (Харків), подорожує по Україні. Відвідує окуповані німцями Одесу, Миколаїв, Донецьк, стає свідком розкопок масових захоронень людей, знищених радянським тоталітарним режимом у Вінниці.

Оселяється у Львові, друкується у газетах «Львівські вісті», «Краківські вісті (газета)». Під кінець війни емігрує на захід Європи, де перебуває в таборах переміщених осіб. 

Разом з поетом Леонідом Полтавою, за допомоги Володимира Ярошевича потайки вивозять українські шрифти з колишньої друкарні журналу «Дозвілля» і започатковують український друк спочатку в Регенсбурзі на Дунаї, а згодом – видавництво «Прометей» в Новому Ульмі.

Леонід Лиман був мовним редактором в газеті «Українські вісті», публікувався в «Альманасі МУРу», «Світанні», «Арці». 1949 переїхав до США до Нью-Йорку. Був членом ОУП «Слово».

Георгій (Юрій) Феодосійович Вороний (1868–1908) – видатний український математик світового рівня. Він основоположник наукових напрямів у теорії чисел, алгебрі і геометрії. Народився у селі Журавка Полтавської губернії. Ще за життя його наукові здобутки справляли на сучасників враження геніальних спалахів думки. А «термін «діаграма Вороного» ввели в теоретичну комп’ютерну науку в середині 1970-х років.

Наукові розробки вченого використовуються у сучасній науці. Діаграми Вороного стали широко вживати у багатьох наукових центрах світу. В останні десятиліття їх дослідження і узагальнення проводяться практично в усіх країнах Європи, у США, Канаді, в країнах Південної Америки, Японії, Китаї, Австралії, Новій Зеландії. У Сеулі (Корея) існує Дослідницький центр з діаграм Вороного. З ініціативи цього Центру з 2004 року в різних країнах світу протягом 10 років проводилися щорічні міжнародні симпозіуми, присвячені узагальненням діаграм Вороного та їх використанню (ISVD). Метод Вороного – розбиття певного об’єму на частини дозволяє створювати максимально міцні структури з використанням мінімальної кількості матеріалу. Результати його дослідження використовуються також у кристалографії, інформації, фізиці, електроніці, астрономії, астрофізиці, хімії, хімічній інженерії, мікробіології, офтальмології, у розв’язанні проблем штучного інтелекту. Діаграми Вороного використовують в інженерних конструкціях, у дизайнерських проектах. У Китаї за проектом дизайнера Hyun-Seok Kim побудована яхта під назвою «Voronoi yacht», португальський архітектор Andre Koelho створив лампу – гриб «за Вороним», в Сеулі під час симпозіуму 2005 року в Художньому музей була відкрита виставка «Мистецтво по Вороному», подібна виставка була і в Калгарі (Канада) у 2006 році.
Георгій Вороний – батько видатного хірурга і учасника бою під Крутами Юрія Вороного. На жаль, Георгій Вороний мав слабке здоров’я (захворювання жовчного міхура призвело до його ранньої мученицької смерті). Можливо, тому його син Юрій вирішив стати лікарем. Юрій Юрійович (Георгій Георгійович) Вороний (1895-1961) 3 квітня 1933 року здійснив першу в світі пересадку нирки. Своєю операцією Вороний надовго випередив розвиток трансплантології.

Нагадаємо, що пров. Депутатський також увійшов до четвертої черги на перейменування. Краєзнавці, історики та громадські діячі шляхом голосування обрали варіанти нових назв для цього провулку:

Пізніше полтавці зможуть обрати нову назву для пров. Депутатського за допомогою електронного голосування.