Йому навіки 48. Захисник з Полтавщини прийняв свій останній бій на Олександрівському напрямку.

Колаж ЗМІСТу. Фото надане Хорольською громадою
До Полтавщини востаннє повертається захисник, який склав голову у бою поблизу Великомихайлівки Дніпропетровської області.
Про те, що Руслан Юшко поліг у бою, повідомили 24 листопада в Хорольській громаді.

Життєвий шлях захисника
Руслан Юшко народився 25 грудня 1976 року. Проживав у селі Вишняки Хорольської громади. Служив на посаді старшого водія 31-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького. Захисник прийняв свій останній бій 18 листопада 2025 року поблизу Великомихайлівки Дніпропетровської області.
За інформацією військового 25-ї бригади, у населеному пункті Орестопіль російські війська просунулися вглиб плацдарму та закріпилися всередині. Це означає втрату стримувального рубежу, що відкриває ворогу можливість рухатися далі без значного опору.
Унаслідок цього, станом на 15 листопада у напрямку Великомихайлівки зафіксований рух російських підрозділів, де поліг Руслан Юшко. Про це повідомляє медіа Інформатор із посиланням на аналітику військового 25-ї бригади з позивним «Мучной».
Попрощаються із полеглим захисником 25 листопада о 10:00 год. на площі біля пам’ятника Великому Кобзарю в Хоролі. День поховання у громаді оголосили Днем жалоби.
Вічна пам’ять захиснику!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Костянтин Головко народився 5 жовтня 1998 року в селі Шевченко Кіровоградської області. У дитинстві з батьками переїхав до Градизька. 27 травня 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ в 152 окрему єгерську бригаду в батальйон безпілотних систем – солдатом. 9 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання отримав тяжке поранення. 22 листопада помер в лікарні ім. Мечнікова не виходячи з коми.
Валерій Рогочий народився 1999 року та жив на Полтавщині. Захисник служив водієм в одному з підрозділів, що виконував відповідальні місії. Воїн загинув під час виконання бойового завдання. Життя Валерія Рогочого обірвалося 5 грудня 2024 року на Донеччині.
У грудні 2024 року Юрія Тарана мобілізували. Сумлінно виконував поставлені завдання. З 6 листопада 2025 року вважався безвісти зниклим. Того дня оператор-навідник Юрій Таран віддав життя у бою.