Когнитивний дисонанс, або як литовці вчили керівників полтавських ОСББ економити
Литовські фахівці з енергозбереження розказали як можна привчити людей економити, навіть якщо вони не хочуть цього робити.
У середу, 24 жовтня, до Полтави приїхали представники Литовського державного Агентства економії енергії в житлових будинках (BETA). Томас Гідріс, Генадій Мікшіс та Ліна Балчюнене розповіли про реновацію радянських будівель та співпрацю з ОСББ у своїй країні. Під час презентації Томаса Гідріса, керівника групи та проектного відділу очільники ОСББ дивувалися, порівнюючи українські та литовські реалії.
Чому литовці на Полтавщині?
Експерти BETA приїхали за ініціативою Андрія Мельника, директора комунального підприємства «Кременчуцький центр міжнародних зв’язків і економічного розвитку міста «Кременчук Інвест». Там вони провели два блоки навчання за власною методикою запровадження енергозбереження. Це був другий візит литовців Кременчука. Під час першого візиту литовська делегація відвідала 5 багатоквартирних будинків та відібрала три, для яких підготувала сертифікати енергоефективності (детально про них читайте нижче). На основі цих сертифікатів фахівці BETA склали інвестиційні плани для їх реалізації, спираючись винятково на власну базу документів.
На засіданні круглого столу в «Інституті розвитку міста» Томас Гідріс розповів, що Литві дуже добре відома проблема старих радянських будинків. Населення Литви – 2 мільйона 870 тисяч осіб, більшість з них проживає в будівлях, зведених до 1993 року, тобто вкрай неефективних для енергозбереження. Звичайно, це не може не відображатися на сумі за комунальні послуги.
«Динаміка цін така: за останні три роки вартість 1 МВт/годину коштував 56 євро. Ми бачили спад цін на опалення в останні роки, тому що виробники тепла інвестували в модернізацію котелень, оновлення теплотрас. На сьогоднішній момент ціни знову зростають приблизно на 20%», – зазначив керівник проектного відділу BETA.
Питанням доцільності існування старих будинків маніпулювали нові політики, які приходили до влади. Вони пропонували зносити їх і будувати нові, вже розраховані на економне використання енергоносіїв. BETA детально проаналізувала ситуацію, і тепер подібні питання не виникають.
«Ми подивилися ціни на нове будівництво, що на сьогодні складає 1 тис 800 – 2 тисячі євро/м2. Так, ці будинки ефективні, але в комплексну реновацію треба інвестувати приблизно 190 євро/м2. У цю суму входять заміна вікон, альтернативні джерела енергії, - наприклад, теплові насоси та сонячні колектори для підігріву води. І коли ми оновлюємо ці будівлі, вони економлять 50% енергії. Висновок один – ці будинки міцні і потребують в 10 раз менше інвестицій, щоб досягнути тих же результатів, що й нові будівлі», – пояснив Томас Гідріс.
Реновація по-литовськи. Як у них?
У 2004 році в Литві прийняли Програму по оновлення та модернізації будинків. ЇЇ основна мета – підвищення енергоефективності, що в першу чергу вигідно власнику житла. Адмініструє Програму державна агенція енергозбереження BETA, яку і представляли гості з Литви.
У програмі вказано: якщо мешканці хочуть отримати державну підтримку, вони повинні досягнути конкретних цілей, а саме:
- після оновлення зекономити не менше 40% вживаної енергії;
- досягнути класу енергоефективності С (як мінімум).
Довідково: всього існує сім класів енергоефективності (від А до G) – як для побутової техніки, так і для будівель. Клас А має намйенший рівень енергоспоживання, клас С – споживання на рівні нормативного. Решта класів (D, E, F, G) відрізняються енергоспоживанням вище нормативного рівня.
Для цього потрібно виконати 4 кроки (вони не були обов’язковими, але з досвіду BETA, тільки так можна отримати бажані зекономлені відсотки):
- утеплення стін та даху;
- заміна вікон та вхідних дверей;
- модернізація системи опалення;
- оновлення системи вентиляції.
Ще є установка альтернативних джерел енергії, утеплення балконів, заміна ліфтів та електричної системи. Але важливо те, що самі мешканці обирають ті чи інші заходи.
Які вимоги до участі у литовській Програмі модернізації?
- будинок побудований до 1993 року (після будинки почали будувати з урахуванням енергозбереження);
- обов’язково виготовити сертифікат енергоефективності будівлі до модернізації для того, щоб агенція могла порівняти показники до та після модернізації;
- виготовити інвестиційний план з переліком, які заходи потрібно провести і скільки це буде коштувати кожному мешканцеві будинку;
- за інвестиційний план повинні проголосувати 51% мешканців будинку. Це навіть прописано в Цивільному кодексі Литовської Республіки. Але на сьогодні, як зазначив Томас Гідріс, агенція посилює цю вимогу і просить надати протокол зі згодою не менш 55% мешканців;
- реновація проводиться відповідно до інвестиційного плану;
- обов’язково проводиться контроль за проведенням реновацій них робіт.
Не ОСББ єдиним!
На сьогодні в Литві є дві підходи для реалізації Програми енергозбереження:
- Через ОСББ.
Старий підхід, який був з самого початку й відрізнявся неефективністю. З реалізацією програмою виникали ті ж труднощі, з якими в 2018 стикаються й голови полтавських ОСББ – мешканці боялися кредитів і просто не розуміли, чому їх має турбувати щось, що знаходиться за порогом власної квартири.
- Через самоврядування.
Він почав діяти з 2013 року. Самоврядування обирає в своєму регіоні найменш енергоефективні будівлі (це може бути 10, 20 або навіть 50 будівель), і готує для них інвестиційний план. Потім вони з цим планом йдуть до мешканців, показують його і говорять: у вас на сьогодні сумна ситуація, але ви можете зробити певні кроки, отримати державну підтримку і у вас зменшиться кількість вживаної енергії. Крім цього, мешканці зможуть виплачувати кредит 20 років, щомісячна сума платежів не буде перевищувати нинішніх витрат – наприклад, людина платила 100 євро, і продовжуєте платити 100. Тільки одна частина йде на погашення поточних рахунків, а друга – кредиту.
Самоврядування готує такі програми й призначає відповідального адміністратора, який ходить на збори з мешканцями і розповідає їм про можливості Програми. Мешканцям залишається тільки затвердити план, а потім або залишити адміністратора керувати роботами, або робити це через ОСББ.
Агенція вважає справжнім результатом саме роботу з 2013 року, коли запровадили другий тип підходу. Порівняйте:
2004-2013 – 500 проектів.
2013-2018 рр – більше 2 тисяч оновлених будівель, на даний момент оновлюється ще 500 будинків, ще 500 роблять документацію, щоб вони могли також почати реноваційні роботи. На думку Томаса Гідріса, 500 проектів щороку для Литви – найбільш збалансована кількість, тому що не вистачає будівельників та грошей на держпідтримку.
Just do it, або як заохотити населення економити
А далі буде те, що викликало заздрість і сум одночасно.
Литовців мотивують погодитися на реновацію на самому початку процедури. Мешканцям не потрібно платити за проектну документацію, щоб вони не відчували фінансових ускладнень, поки вони не починають бачити результат економії на енергозбереженні. Держава пропонує 100% оплату технічної документації, а це:
- технічний проект,
- інвестиційний план,
- сертифікат енергоефективності,
- будівельний нагляд,
- адміністрування цього проекту.
Після цього видаються пільгові кредити з фіксованою відсотковою ставкою в розмірі 5% на 5 років. На погашення кредиту дається 20 років, але перші 5 років держава частково компенсує – наприклад, якщо ставка 5%, то держава компенсує 2%. Всього 3% за п’ять років, як вам таке?
(Тут одна з голів ОСББ тихо сказала, що готова сама платити 5%, а додатково ще 2%, бо зараз мешканці її будинку сплачують 25% на рік).
За словами Томаса Гідріса, всі, хто має можливість, стараються віддати кредит за перші 5 років.
Ще одна мотивація – не потрібно віддавати квартиру під заставу. Якщо мешканець виїхав, його кредит виплачує той, хто купує квартиру.
Завершивши проект реновації, мешканці отримують субсидію від держави – додатково 30% на заходи, які підвищують енергоефективність. Наприклад, на фарбування сходів не буде субсидії, а на заміну дверей, вікон або системи опалення – обов’язково.
Окремо 10% дається на модернізацію теплового пункту.
Мешканці, які отримують компенсацію за опалення (малозабезпечені верстви населення), нічого не платять за реновацію. За них 100% кредиту платить держава. Коли доходи такої родини зростуть – через місяць, півроку, рік – вона буде виплачувати кредит надалі, не повертаючи державі вже сплачені за неї кошти.
«Була проблема, коли адміністратори приходили на зустріч з мешканцями, а ті, хто отримували компенсацію від держави, казали: «Нам нічого не потрібно, за нас платить самоврядування. І тут ми зрозуміли, що це – проблема. І такі родини гальмують процес реновації», – зазначив керівник проектного відділу BETA.
Тоді були внесені поправки в закон соціального забезпечення, які мали наслідки: якщо така людина, яка отримує компенсацію за опалення, виступає проти реновації, то на 1-ий рік у нього знімають 50% компенсації, а другий і третій рік взагалі не отримує компенсації. І тільки через три роки він може знову пробувати отримати компенсацію.
«І ситуація трошки змінилася. Люди побачили, що супротив модернізації має ефект: якщо я голосую проти – я не отримую нічого, якщо я голосую за – я отримую підтримку від держави на весь цей процес», – розповів Томас Гідріс.
Крім того, реновація вигідна й державі. Про це говорять цифри:
- інвестиції в оновлення житлового фонду Литви вже перевищили 600 мільйонів євро;
- у процес включено більше 300 будівельних компаній, а це – середній та малий бізнес. Так створюють нові робочі місця, а держава отримує податки;
- змінюється ситуація в цілому на ринку нерухомості.
Інструкція від литовських гостей
Томас Гідріс розповів, що представники агенції є в усіх регіонах. Це всього 10 відділень, де працює 1-2 людини. В основному, це робочі з формування проекту, які перевіряють інвестиційні плани, дивляться, які заходи з енергоефективності передбачені, розмір інвестицій тощо. До речі, агенція контролює фінансове питання:
«У нас в Литві є стандартизований каталог інвестицій, він направлений не тільки на реновацію, а й на інші будівельні категорії. Наші фахівці перевіряють, відповідають інвестиції каталогу чи ні».
Співробітники агентства також перевіряють заявки на отримання державної підтримки і контролюють, як втілюється проект. Кожен має близько 80 проектів, які або тільки розпочинаються, або ось-ось закінчуються.
Всі місцеві муніципалітети мають такі підготовчі програми, але їх ніхто не змушує його робити.
Етапи реалізації Програми:
- для будівлі готується сертифікат енергоефективності;
- на його основі готується інвестиційний план, який несуть на збори мешканців. Якщо їм щось не підходить, вони про це говорять. План коригується, знову вивчається мешканцями, і якщо їх все влаштовує, його затверджують;
- інвестиційний план з проколом зборів мешканців, в якому вони погодилися на цей план, подається BETA. Фахівці агентства перевіряють цей інвестиційний план і якщо він відповідає вимогам програми, його підтверджують і готують договір з адміністратором для отримання державної підтримки. Форма стандартизована, договір готується швидко;
- разом з підписаним договором та інвестиційним планом адміністратор йде в банк. Банк перевіряє стан будинку. Наприклад, якщо там багато боржників по комунальним послугам, то тоді кредит не видається. Якщо все добре, банк видає документ, де засвідчує готовність фінансувати цей проект;
- відбувається купівля технічного документа, готується технічний документ. Під його базу закупають будівельні роботи;
- обов’язково купують будівельний технагляд;
- і тільки тоді мешканці підписують фінансовий договір. Але якщо мешканці затвердили інвестиційний план, наприклад, на 100 тисяч євро, то більшою цю сума стати не може;
- починаються будівельні роботи;
- після завершення робіт готується ще один сертифікат енергоефективності, щоб можна було порівняти, чого досягла ця будівля після оновлення. Перевіряє будинок Державна інспекція будівництва, в якій беруть участь пожежники, будівельники тощо. Вони вирішують, чи готовий будинок до експлуатації. Якщо все добре, то видають документ про завершення будівництва, і тоді подається заявка на отримання державної підтримки;
- отримавши таку заявку, агентство її оцінює, подаємо до відповідних органів, але на цьому проект не завершується.
«Ми не забуваємо його. Перші 2 роки фіксуємо фактичне використання енергії цієї будівлі, порівнюємо до реновації та після, порівнюємо з температурами зовнішніми та внутрішніми, в дивимося це 2 роки після оновлення. Буває, що по факту проект економить 33-35% вживаної енергії, тоді ми спостерігаємо протягом трьох років, і якщо ситуація не змінюється, робимо енергетичний аудит. Це серйозний документ. Ми ставимо сертифіковані електроні датчики, 7 днів перевіряти температуру, і тоді ми дивимося, де могли бути втрати, де не економлять, чому не економлять. Можливо, щось в опалювальній системі не так, треба переробити. Тоді рекомендації видаються адміністратору, вносять зміни, і зазвичай ситуація завжди змінюється. Або мешканці просто не вміють користуватися новими системами – наприклад, вмикають опалення, відкривають вікно і живуть собі комфортно, але рахунки отримують більші», – пояснив Томас Гідріс.
І наостанок. На 2018 рік литовці підготували проект оновленої школи, яка після реновації має досягти енергоефективності класу А, А+. Втім, реалізація подібного досвіду на Полтавщині, бодай до енергоефективності класу С потребує системних змін у підходах. Втім, якщо змогли литовці, чому б не спробувати?