Командир радіовзводу повернувся на Полтавщину на щиті (ФОТО)
Сергія Батрака пам’ятають як фахівця своєї справи у рідному місті. Найголовнішим для нього було виховання двох дітей, яким він передав свою любов до праці.
Сергій Батрак повернувся дододому на щиті. Про прощання Глобинська громада повідомила 30 травня.
Сергій Батрак народився 9 лютого 1977 року у Кременчуці. Навчався у Глобинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №5. Спеціальність інженера-механіка отримав у Полтавському аграрному університеті. Працював механіком на станції технічного обслуговування.
У 2002 році створив сім’ю. Незабаром у подружжя народилася донька, а у 2007 році у Сергія Батрака та його дружини Марини народився син. Батька згадують, як взірцевого сім’янина, бо виховання та опіка над дітьми було головним для нього. Їх виховання ґрунтувалося на чесності, праці та повазі до людей. Окремою втіхою у вільний час для нього було сільське господарство та виноградарство.
Під час повномасштабної війни 6 листопада 2025 року Сергій Батрак був призваний до служби у Збройних Силах України. Був на посаді командира радіовідділення радіовзводу роти управління, мав звання сержанта.
Захисник помер 23 травня 2026 року у Київському Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний клінічний госпіталь» внаслідок тяжкої хвороби.
Вічна пам’ять!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Сергій Шевченко проходив службу у 8-му окремому полку Сил спеціальних операцій ім. Князя Ізяслава Мстиславича ЗСУ. Воїн обіймав посаду оператора групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій. Життя воїна обірвалося 24 травня 2026 року в Краматорському районі Донецької області.
Боєць Роман Шамота народився 22 серпня 1984 року на Полтавщині. 17 вересня 2024 року його призвали до лав Збройних Сил України. Життя воїна обірвав бій 11 травня 2026 року на Запорізькому напрямку.
Дмитро Хачіян народився 2 вересня 1972 року у Полтаві, де навчався та працював. Став до лав захисників України за контрактом. На фронті сержант Дмитро Хачіян командував мінометом у складі 3-го єгерського батальйону. Свій останній бій захисник прийняв 16 травня під час виконання бойового завдання на Донеччині.