Командира аеромобільного відділення з Полтавщини посмертно нагородили орденом «За мужність»

Про це 10 травня повідомили в Лютенській громаді. Нагороду вручили матері загиблого Тетяні Бездудній. 

Владислав Бездудний – полеглий у бою за Україну герой

Чоловік народився 16 вересня 1996 року в селі Лютенька на Полтавщині. У 2012 році закінчив місцеву школу, а потім вступив до Роменського аграрного коледжу Сумської національної аграрної  академії, де здобув фах електромонтера.

Із  2017 по 2018 рік Владислав Бездудний проходив строкову службу у внутрішніх військах Національної гвардії України. Працював електромонтером з експлуатації розподільчих мереж  Лютенської  дільниці Гадяцької філії  ПАТ «Полтаваобленерго».

Торік, 6 березня воїна мобілізували до лав Збройних сил України. Чоловік служив  у десантно-штурмових військах на посаді командира першого аеромобільного відділення першого взводу 10-ї роти третього аеромобільного батальйону.

30 серпня 2023 року Владислав Бездудний загинув унаслідок артилерійського обстрілу поблизу села Вербове на Запоріжжі. 

Вічна пам’ять захисникові!

Нагадаємо, що тринадцятьох воїнів з Полтавщини посмертно нагородили орденами «За мужність» ІІІ ступеня.

Ігор Бордюг до останнього тримав оборону на південній лінії фронту. У лавах війська служив водієм автомобільного відділення взводу забезпечення. В одному з боїв на Запоріжжі Ігор Бордюг отримав складні поранення. 16 вересня 2023 року його серце зупинилося.

Олександр Маловічко служив на посаді санінструктора й загинув 16 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області. 

Євгеній Гирич з 2014 року боронив Україну в лавах батальйону «Полтава».  30 серпня 2022 року захисник вдруге став на захист України. За тиждень до власного 39-річчя воїн поліг під ворожим артобстрілом. 

Валентин Голуб з Вишняків був командиром 1-го зенітного ракетного відділення 77-ї окремої аеромобільної бригади. Захисник помер у Хмельницькій міській лікарні внаслідок поранень, які дістав у бою поблизу Часового Яру. 

Андрій Гончаров з Кременчуцької громади поліг, захищаючи Україну, 24 листопада 2022 року. Він був солдатом, розвідником-гранатометником. 

Роман Кравченко родом з Кременчука воював у лавах української армії з грудня 2022 року. 17 серпня 2023 року життя захисника обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута, що на Донеччині.

Олексій Наливайко з Кременчука загинув 12 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове Запорізької області. У захисника залишились мати та брат.

Олександр Рубан з Полтави став до лав війська за мобілізацією в березні 2022 року. Він служив у лавах 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ України на посаді санітарного інструктора медпункту. Олександр Рубан загинув 25 листопада, отримавши поранення, несумісні з життям.

Сергій Смагін загинув 2 квітня поблизу Красногорівки Покровського району на Донеччині. У війську був командиром відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ.

Сергій Тригубенко поліг 1 квітня внаслідок артилерійського обстрілу. Сталося це поблизу села Новокалинове у Донецькій області. Чоловік служив водієм 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ.

Володимир Троян з початком повномасштабного вторгнення приєднався до лав Збройних сил України. Мав звання молодшого сержанта, був у приймально-сортувальному відділенні медичної роти. Воїн їхав рятувати побратимів, але його життя обірвав ворожий обстріл.

Сергій Харченко мешкав у Петрівці Скороходівської громади. 9 серпня 2023 року в районі Бахмуту життя воїна обірвалося. Він був навідником третього аеромобільного відділення третього аеромобільного батальйону.

Валерій Четверик з Кременчука загинув 24 грудня 2022 року поблизу села Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині під час виконання бойового завдання. Воїн служив на посаді розвідника-кулеметника.