Квітуча спадщина Кочубеїв: що зараз з Бузковим гаєм на Полтавщині
з відкритих джерел
Створений понад 200 років тому заради порятунку хворої доньки графа Кочубея, Бузковий гай у Диканьці тривалий час був туристичною цікавинкою Полтавщини з фестивалями, частуваннями і крафтовими ярмарками. Але сьогодні ботанічна пам’ятка перебуває в занедбаному стані, а через суворий заповідний статус і загрозу виродження сортів бузку колишнє квітуче диво ризикує залишитися лише в спогадах та на старих фотокартках туристів.
Історія Бузкового гаю розпочинається в 1822 році, він був закладений у кар'єрі глибиною до 5 метрів, з якого брали глину для цегельного заводу Віктора Кочубея. За легендою, рід Кочубеїв страждав від туберкульозу, і лікар порадив графу Віктору посадити для його невиліковно хворої дочки Ганни бузковий гай, щоб його повітря хоч трохи продовжило її життя. Тоді близько сорока сортів бузку привезли з різних куточків Європи. Коли гай зацвів, він мав чудовий вигляд, і здавалося, що дочка почала одужувати, але хвороба була сильнішою.
Протягом багатьох років сюди щовесни з'їжджалися тисячі туристів заради масштабного фестивалю «Пісні Бузкового гаю». Унікальністю фестивалю були поєдняння гарних краєвидів, культури та історичної спадщини. Гостей пригощали традиційними полтавськими смаколиками: галушками, варениками, пампушками, духмяним шашликом, крафтовими сирами, солодощами та медовухою. Майстри презентували унікальні вироби ручної роботи, розпочинаючи від традиційних вишивок, ляльок-мотанок, закінчуючи до прикрас і глиняного посуду.
Настрою додавали як і талановиті артисти Полтавщини, так і відомі зірки. Перед публікою виступали хори, народні ансамблі та хореографічні колективи. Для дітей було облаштовану дитячу зону з батутами і ласощами. Для тих хто хотів продемонструвати свої таланти організовували конкурс «Кращий співак Бузкового Гаю», а любителі спорту мали змогу зіграти у міні-футбол та волейбол поблизу Пивоварських ставків.
Станом на сьогодні Бузковий гай перебуває в занедбаному стані, поступово заростає і з сорока сортів залишилося лише кілька. Проведення масштабних робіт з розчищення ускладнюються природоохоронним статусом пам'ятки, а фестиваль «Пісні бузкового гаю» та розваги більше не проходять. Попри це, локація залишається відкритою для відвідувачів, і навесні сюди все одно приїжджають туристи, поєднуючи огляд парку з екскурсіями до сусідніх Кочубеївських дубів та Миколаївської церкви.