Майже через 2 роки невідомості: за ДНК-експертизою упізнали загиблого Андрія Тарасевича

Про те, що Андрій Тарасевич загинув 20 листопада повідомили у Департаменті соціального захисту Кременчука. 

Андрій Тарасевич народився 30 липня 1976 року у Кременчуці, де закінчив гімназію № 31. З початком повномасштабної війни чоловік вирішив приєднатися до лав захисників.

Речник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін уточнив ЗМІСТу, що життя воїна обірвалося 13 травня 2024 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Семенівка Донецької області. 

У військового залишилися батьки та дружина з сином. Прощання з Андрієм Тарасевичем запланували на 21 листопада:

Вічна пам’ять захиснику!

Солдат Сергій Ярий – стрілець-номер обслуги парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Після мобілізації та навчання у 199-му навчальному центрі ДШВ у Житомирі, 28 травня 2024 року він став у стрій Січеславської бригади Десантно-штурмових військ. Уже на третій день служби, 31 травня, під час висадки десанту на передову, коли воїни відбивали чергову ворожу атаку, зв’язок із ним обірвався. З того часу Сергій Ярий вважався безвісти зниклим. Після упізнання за ДНК стало відомо, що того дня воїн загинув у Покровському районі на Донеччині.

20 липня 2023 року Максима Горди мобілізували до лав Збройних Сил України. Служив воїн у 503-му окремому батальйоні морської піхоти. Брав участь у найскладніших боях – на Миколаївщині, Херсонщині, острові Кринки, а згодом на Покровському напрямку. Життя воїна обірвалося 20 серпня 2025 року в бою на Донеччині. 

Ігор Сухопаров – зовнішній пілот, оператор безпілотних літальних апаратів танкової роти танкового батальйону, кавалер «Золотого хреста». Бойовий шлях Ігоря Сухопарова розпочався на Донбасі у 2015 році. Під час АТО воював під Марʼїнкою, служив у Широкому Лані, Часовому Яру. Також обороняв Клинове, Новоохтирку, Кримське, Любомирці й Вугледар. З повномасштабною війною 24 лютого 2022 року повернувся до лав ЗСУ. Воїн загинув, захищаючи Україну, 13 листопада в районі населеного пункту Храпівщина Сумського району Сумської області. 

Рядовий Олексій Луковцев – механік-водій розвідувальної роти військової частини. У червні 2025 року Олексія Луковцева призвали на військову службу. Друзі, рідні та близькі пам’ятають воїна щирим, доброзичливим та трудолюбивим. Олексій Луковцев любив тварин, природу, рибалку та був грибником. Життя воїна обірвалося 23 жовтня під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.