Мав бронювання, але пішов воювати. Полеглого десантника поховали на Полтавщині
(Джерело – Хорольська громада)
Сергій Шаповал тричі отримував повістку. Коли надійшла остання, вирішив, що час мобілізуватися до лав ЗСУ й пішов воювати попри бронювання від мобілізації.
17 жовтня воїн прийняв останній бій на Запоріжжі під Вербовим. 27 жовтня у рідній Хорольській громаді його поховали.
Сергій Шаповал – навчання у Німеччині за стандартами НАТО і відважність на полі бою
Сергій Шаповал – механік-електрозварник 87-го окремого аеромобільного батальйону. Служив у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Солдат зазнав смертельного поранення у бою. Сергій Анатолійович Шаповал отримав несумісні з життям поранення.
Воїн народився 9 вересня 1984 року у Хоролі. Усе дитинство і доросле життя промайнули на Заяр'ї у батьківському будинку:
«Тепер цей дім пустує, бо батьки давно померли, сестри вийшли заміж і ластівками випурхнули з гніздечка, а Сергій повернувся з поля бою до рідної оселі на щиті», – пише Ірина Григораш з Хорольської громади.
Навчався у Хорольській гімназії, а згодом здобув професійно-технічну освіту за спеціальністю «водій-тракторист» у Хорольському міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців.
По стану здоров’я, згідно з висновком призовної комісії, був визначений непридатним до строкової військової служби та зарахований у запас.
Продовжив навчання у Ніжині на Чернігівщині та отримав диплом електрозварювальника. Останні роки працював оператором виробничих ліній на «Глобинський м’ясокомбінат». Підприємство забезпечило Сергію бронь, але за третьою повісткою він таки пішов до війська.
Бойовий шлях воїна
5 січня 2023 року його призвали на військову службу. Перші три місяці служби минули у 199-му навчальному центрі перепідготовки. Навчався ведення тактики бою з противником за стандартами НАТО у Німеччині.
Після навчання Сергій Шаповал зайняв позиції оборони на передовій лінії фронту у складі 80-ої окремої Десантно-штурмової бригади на Запорізькому напрямку. Тривалий час його підрозділ дислокувався у Роботиному Токмацької громади. Останній бій Героя відбувся з окупантами у цій же громаді поблизу Вербового.
Поховали героя зі всіма військовими почестями під залпи трикратного військового салюту почесної варти на центральному кладовищі.
