Міжнародний фестиваль документального кіно Docudays у Полтаві (РОЗКЛАД)

Уже цієї п`ятниці, 29 листопада, у Полтаві стартує шістнадцятий Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Покази триватимуть до 15 грудня.
Як повідомляють організатори, через запитання «Дозволити програмі змінити вашу свідомість?» цьогорічний фестиваль розмірковує над тим, як змінюється наше повсякдення, звички та способи комунікації з появою цифрових технологій, які нові можливості вони відкривають для дослідження реальності та які загрози, пов’язані з контролем та інформаційною безпекою, криються в цифровій мережі.
Регіональним координатором фестивалю у Полтаві та Полтавській області є Полтавська філія Суспільної служби України.
Загалом цього року найцікавіші документальні стрічки про права людини побачать мешканці/-ки понад 220 міст і містечок України.
То ж до вашої уваги розклад час та адреса де можна буде переглянути фільми у рамках фестивалю Docudays:
4 грудня, 13:00, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського. (вул. Небесної Сотні, 17)
Bellingcat: Правда в світі постправди
Нідерланди/2018/88’
Цей фільм вивчає можливості роботи з відкритими джерелами, занурюючи глядачів у неповторний світ колективу «громадянських журналістських розслідувань», відомого під назвою Bellingcat. КомандаBellingcat розслідує резонансні справи (від катастрофи MH17 до отруєння російського шпигуна у Сполученому Королівстві), шукаючи правду та борючись за журналістську чесність у часи фейкових новин і суперечливих фактів.
Режисер: Ганс Пул
4 грудня, 18:00, Відкрита громадська платформа «Нова Полтава» (вул. Котляревського 6.)
Без статусу. Україна
Україна/2019/35’
2018 року Державною міграційною службою України визнано біженцями 24 особи, розглянуто 284 заяви про надання статусу біженця. Російський громадський активіст Олексій живе в Україні без статусу вже чотири роки. Він тут через політичне переслідування. Незважаючи на тягарі життя без статусу, Олексій намагається працювати і бере участь у багатьох заходах проти агресії Росії в Україні. Нурхан, журналістка з Киргизстану, з весни 2018 року шукає притулку разом із трьома дітьми-підлітками. Команда No Borders допомагає їм у пошуках свободи і безпеки.
Режисер: Дмитро Тяжлов
Колір фасаду – синій
Україна/2019/22’30’’
Флоріан Юр’єв – архітектор, художник, скрипковий майстер, теоретик і поет. На 90-му році життя йому доводиться опанувати ще одне, цілковито нове заняття. Щоб урятувати свій авторський архітектурний проект – київську «Летючу тарілку» – від перетворення на частину торговельного центру, Флоріан Юр’єв розпочинає кампанію проти свавілля столичних забудовників.
Режисер: Олексій Радинський
7 грудня, 16:00, Полтавська філія Суспільної служби України, (Соборний майдан, 15)
Ти, бля, рота закрий!
Україна/2019/25’
Сергій Чагаров з 15 років бореться з корупцією у рідному селі Гатне під Києвом. Його головна зброя – документ і журналістський текст. Під час однієї з сесій сільради депутат, звинувачений Сергієм у корупції, нападає та публічно погрожує активісту. Про цей випадок пишуть усі провідні ЗМІ України. Для них Сергій – герой. Для частини села – ганьба. Йому погрожують, радять не лізти у «справи дорослих», а однієї ночі підкидають на подвір'я вибухівку.
Режисер: Таїсія Кутузова
Какофонія Донбасу
Україна/2017/54’
Фільм-міркування, ідея якого – дослідити створення міфу про Донбас, керуючись архівними матеріалами документального та ігрового кіно. Сюжет картини розгортається у двох площинах. Перша – життя очима радянської пропаганди та Донбас як вітрина ідеології. Друга – життя реальне, приховане від зайвих поглядів. У фільмі використані архівні матеріали та записи інтерв’ю з колишніми жителями Донбасу, які стали очевидцями і жертвами російської агресії. Життя обіцяло бути симфонією праці, радості й добробуту, але виявилося оманою й маніпуляцією. Ілюзій більше не лишилося. Симфонія Донбасу перетворилася на какофонію.
Режисер: Ігор Мінаєв
9 грудня 13:00, Центральна міська бібліотека, (вул. Алмазна, 6/11)
Дві Надії
Україна/2018/38’
Дві жінки, які мають дуже різне життя, поєднані не тільки ім’ям Надія, але також великою любов’ю до пісень. Раніше в Україні співали всі і всюди: традиційні пісні були потужними колективними медитаціями, які супроводжували людей від народження і до самої смерті. 82-річна Надія Микитівна з села Крячківка – одна з тих небагатьох, хто досі береже цю старовинну традицію, що зникає. Вона вже 58 років співає у народному ансамблі «Древо», одному з найвідоміших серед фольклористів колективів у Східній Європі. Надія Микитівна остання з першого «золотого» складу «Древа»,і до неї в Крячківку їздять музиканти з усього світу повчитися співати. За океаном у США живе ще одна Надія. Короткий візит у Крячківку і крячківська пісня колись змінили її життя. Про це Надя зробила відверту автобіографічну моновиставу «Розбита», яку ставить в Україні.
Режисер: Уляна Осовська
10 грудня, 14:00, Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені О. Гончара (вул. Олеся Гончара, 25а)
Біотоп
Німеччина/2018/11’31’’
Життя у Нойперлаху, передмісті Мюнхена, тихе та спокійне. Це безпечний район, де всі люди знайомі і вітаються одне з одним. У кожного є власне подвір'я, вздовж вузеньких вуличок стоять одномісні гаражі, і все дуже доглянуте. Проте нещодавно цей спокій порушила новина: скоро по сусідству житимуть біженці. Деякі мешканці бояться шуму, тому вирішують встановити звукоізоляційну стіну. «Біотоп» показує повсякденне життя мешканців Нойперлаху і справжні причини зведення цієї стіни.
Режисер: Пауль Шольтен
11 грудня, 14:00, Бібліотека філіал №2, м. Полтава, (вул. Небесної Сотні, 61)
Без статусу. Україна
2018 року Державною міграційною службою України визнано біженцями 24 особи, розглянуто 284 заяви про надання статусу біженця. Російський громадський активіст Олексій живе в Україні без статусу вже чотири роки. Він тут через політичне переслідування. Незважаючи на тягарі життя без статусу, Олексій намагається працювати і бере участь у багатьох заходах проти агресії Росії в Україні. Нурхан, журналістка з Киргизстану, з весни 2018 року шукає притулку разом із трьома дітьми-підлітками. Команда No Borders допомагає їм у пошуках свободи і безпеки.
Режисер: Дмитро Тяжлов
11 грудня, 12:30, Бібліотека-філіал №4, (вул. Європейська, 141)
Дівчина проти гравітації
Данія/2017/21’
11-річна Ерденчімеґ твердо вирішила стати славетноюконторсіоністкою, як багато відомих монгольських акробатів. Її команду з циркової школи запросили взяти участь у престижному шоу на площі перед парламентом. Раптово Ерденчімеґ втрачає здатність тренуватися.Перспектива стати «зайвою» у команді просто жахає, адже її батько за ґратами, мати – колишня пиячка, а саму Ерденчімеґ узяли до циркової школи як жест доброї волі. На кону не лише її мрії, а й честь її родини. Але зрештою вона знаходить у собі сили впоратися!
Режисер: Єнс Педерсен
14 грудня, 16:00, Полтавська філія Суспільної служби України, (Соборний майдан, 15)
Ілюзії на дні
Україна/2018/16’
Ця абсурдна історія відбулась у Херсоні. Для захисту найстарішої кінозали міста молодь створює культурний центр. Але земля вцентрі приваблює чиновників ідепутатів, які,аби звільнити територію, розпочинають війну проти культурних активістів.
Режисер: Леонід Єжуров
Чистильники
Німеччина, Бразилія/2018/88’
Пориньте в таємничу тіньову індустрію модерації інтернет-контенту в третьому світі. Тут ми зустрінемо п’ятьох «цифрових сміттярів», яких Кремнієва долина відібрала з тисяч людей, доручивши видаляти «невідповідний» вміст із інтернет-сторінок. Паралельно ми побачимо людей з усього світу, чиї життя докорінно змінила онлайн-цензура. Зазвичай «чистильник» щодня проглядає й оцінює тисячі складних для сприйняття зображень, від світлин із місць бойових дій до порнографії. Таке не минає безслідно для психіки. Проте за їхньою роботою стоять фундаментальні запитання: що перетворює зображення на мистецтво або пропаганду і що визначає журналістику.
Режисери: Ганс Блок, Моріц Різевік