На Авдіївському напрямку загинув боєць Сергій Матюшко «Малюк» з Полтавщини
Захисник разом з побратимами воював на сході країни. Сергій Матюшко поліг під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Про загибель бійця Сергія Матюшка повідомили в Полтавській окремій бригаді територіальної оборони 22 жовтня.
Сергій Матюшко 2003 року народження мав позивний «Малюк», після повномасштабного вторгнення став на захист країни. Служив у лавах 116-ї бригади ТрО.
За декілька днів до загибелі він дав своє останнє інтерв’ю. Воїн розповідав, що перший свій бойовий досвід отримав взимку під селом Парасковіївка, Бахмутського району Донецької області:
«Мене тоді закрив собою Аркадій Піщанський, мені в обличчя прилетів осколок, який ношу тепер завжди з собою».
Також «Малюк» ділився спогадами про штурми на Авдіївському напрямку та згадував полеглих побратимів:
«Був звичайний осінній вечір. А зранку почався сильний обстріл наших позицій. Колона техніки ворога, яка їхала на нас, доїхала не вся. Мої побратими влучно по ній відпрацювали. Десант орків, якому вдалося висадитися, ми з хлопцями знищили. Мої побратими, Наливайко та Підлісний, мужнього боролися. У Івана сьогодні день народження. З моїми полеглими побратимами ми разом із самого дитинства. Виросли разом і стали на захист країни теж разом. Зрозумів зараз, що треба помститися за них».
Після цього інтерв’ю воїн вирушив на позиції Авдіївського напрямку, де через декілька днів загинув.
У пресслужбі бригади повідомили, що Сергій встигав і ворогів нищити, і відео знімати. Він замовив камеру, проте не встиг її забрати з пошти.
Вічна пам’ять українському захисникові!
Днями стало відомо про загибель захисника Артема Артеменка.
У серпні воїну, який пішов на фронт добровольцем, виповнилося 30 років.
Бойовий шлях полтавця пролягав через Донеччину та Харківщину. Його друзі писали, що він з перших днів пішов добровольцем до ЗСУ.
Знаходився на Бахмутському напрямку, влітку 2022 року отримав поранення, знаходився на лікуванні за кордоном. Після відновлення знову повернувся до своїх побратимів, бо не зміг знаходитися вдома.
«Нас ніхто ніколи не зламає, немає такої армії, яка б змогла нас зламати! Ми повернемось. І ті хлопці, з якими їли з однієї тарілки, топили сніг і спали під одним спальником, яких вже, на жаль, немає. Буде відплата в рази більше, аніж ви думаєте! Разом до кінця», – написав воїн на власній сторінці.
15 лютого, відбиваючи наступ росіян на Куп‘янському напрямку, отримав уламкові поранення ноги. Воював у складі 14-ої бригади на посаді старшого групи.
19 жовтня захисник поліг внаслідок обстрілу Лиману Першого на Харківщині. Про дату прощання стане відомо згодом.