Підтвердили загибель зниклого під час ворожого штурму воїна з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Воїн схилив голову 9 липня 2024 року внаслідок здійснення ворогом штурмових дій позицій підрозділу на Донеччині. Його упізнали за ДНК.
Про те, що Олександр Мурашов загинув 26 лютого повідомили у Лубенській міській раді.
Олександр Мурашов народився 11 травня 1995 року на Полтавщині у селі Мгар, там він навчався у місцевій початковій школі, а середню освіту здобув у Лубенській школі №7. Після продовжив навчання у Лубенському лісотехнічному коледжі за спеціальністю «Обробка деревини».
Після демобілізації з строкової служби чоловік повернувся до Лубен, де працював на підприємстві «ГРЕЙД плюс» – виготовляв меблі. Одночасно він заочно навчався у Національному університеті біоресурсів та природокористування України.
З початком повномасштабної війни Олександр вступив до лав Добровольчого формування №1 Лубенської громади, де допомагав організовувати оборону і чергував на блокпостах. У січні 2023 року його мобілізували до лав Збройних Сил у званні солдата на посаді стрільця-снайпера механізованого батальйону військової частини. З 9 липня 2024 року воїна вважали зниклим безвісти поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району на Донечині. Нещодавно воїна упізнали за ДНК-експертизою, тоді стало відомо, що воїн загинув того ж дня внаслідок здійснення ворогом штурмових дій позицій підрозділу.
«Це була світла й щира людина. Завжди спокійний, працьовитий, готовий допомогти. “Дружив” з технікою, вмів все поремонтувати. Люблячий син, вірний друг, гарний товариш», – повідомили у Лубенській міській раді.
У воїна лишилася матір, прощання із захисником запланували 27 лютого об 11 годині на Володимирському майдані у Лубнах. Панахида за загиблим відбудеться цього ж дня о 12 годині за адресою: с.Мгар, вул. Посульська, 98
Вічна пам’ять та слава воїну!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Володимир Дудник народився 22 червня 1999 року на Луганщині. Згодом разом з родиною переїхав до Хорольської громади. Втративши дім через війну, чоловік не залишився осторонь і приєднався до лав захисників. Захисник служив стрільцем-помічником гранатометника у 3-й окремій штурмовій бригаді. Життя молодого воїна обірвалося 21 лютого на рідній Луганщині під час виконання бойового завдання.
Євгеній Шведченко народився 4 березня 1987 року у Лубнах. Чоловік доєднався до війська у 2024 році, де служив у званні солдата на посаді стрільця-снайпера механізованого батальйону військової частини. Він воював на різних гарячих напрямках, але останній бій прийняв 17 лютого на Дніпропетровщині.
Солдат Павло Наливайко народився 4 березня 1990 року у Полтаві, де й прожив усе життя. У війську служив на посаді оператора відділення роботизованих систем, воїн пішов з життя 11 лютого у «Дніпропетровській лікарні імені Мечникова».