На фронті зупинилося серце 28-річного Антона Киби – випускника військового ліцею на Полтавщині

Про те, що серце 28-річного воїна зупинилося, 26 червня повідомили в Кременчуцькому військовому ліцеї.

Він – командир 2-го медичного відділення 42-го окремого мотопіхотного батальйону. Воїн народився у Ромнах. Після завершення 9 класів у Роменському ліцеї №2 продовжив навчання у Кременчуцькому військовому ліцеї. Ліцейна родина згадує його як доброго, щирого та завжди готового допомогти товаришам.

Після початку повномасштабної війни Антон Киба, перебував за кордоном. Невдовзі повернувся в Україну аби стати на захист країни. У 2024 році вступив до лав ЗСУ. Пройшов підготовку у Польщі та Великій Британії. 

Службу воїн починав гранатометником, далі – санітаром, водієм-санітаром. У травні 2025 року очолив медичне відділення, яке евакуювало поранених у районі Вовчанська. 17 червня захисника нагородили «Хрестом Волі» – за відвагу, рішучість і відданість побратимам.

Востаннє захисник вийшов на зв’язок із рідними 20 червня. Наступного дня серце Анатолі Киби зупинилося. Причиною смерті, за офіційною інформацією, стала кардіоміопатія та гострий розлад кровообігу. 

Прощання з Антоном Кибою запланували на 27 червня о 11:30 на Алеї Слави в його рідних Ромнах.

Вічна пам’ять воїну!

Антип Місюра народився 24 квітня 1982 року. Воїн мешкав у Супрунівці й долучився до лав війська у березні 2025 року.  Служив на посаді старшого навідника 2-го станкового гранатомету протитанкового взводу. Захисник поліг у бою на Харківщині, гідно виконуючи свій військовий обовʼязок.

Старший матрос Олександр Ільчук народився 5 липня 1988 року. Воїн загинув 17 червня в районі Полтавки Донецької області під час виконання бойового завдання. Воїн зазнав тяжких поранень внаслідок скиду ворожого БПЛА.

Молодший Сержант Віктор Мирошниченко з повномасштабною війною став на захист України. Як командир бойової машини вирушив на завдання і зник безвісти на фронті 24 червня 2025 року. Воїн загинув під час виконання бойового завдання під час російського штурму в районі Очеретиного під Покровськом. Упізнати його вдалося за ДНК.

Штаб-сержант Віктор Тихенький народився 16 жовтня 1974 року. Воїн родом з Полтавщини, проте більшість життя провів у Полтаві. Під час антитерористичної операції стояв на захисті України. Як доброволець обороняв державу й з перших місяців повномасштабної війни. 13 червня у бою поблизу населеного пункту Новий Путь Курської області РФ полтавець загинув.

Після строкової служби у лавах Збройних Сил України Олександр Гулак підписав контракт і служив в одній з військових частин на Полтавщині. У 2014 році пішов на війну і після демобілізації працював водієм-експедитором. 13 червня захисник пішов на останнє бойове завдання як навідник зенітної ракетно-артилерійської батареї. Російські військові забрали його молоде життя.