На місці Котелевської фортеці археологи виявили перші знахідки
Фото – Історико-культурний заповідник «Більськ»
Археологи обрали місце дослідження ділянки, де згідно з картографічними джерелами, знаходиться Котелевська фортеця 17-18 ст.
Про те, що археологи досліджують місце де раніше могла знаходитись старовинна Котелевська фортеця, 2 вересня повідомили в історико-культурному заповіднику «Більськ».
Ділянку досліджували з метою уточнення просторової структури пам’ятки та попередня характеристика культурного шару. У ході розвідок археологи отримали матеріали ранньомодерного часу: керамічний посуд, металеві побутові вироби, нумізматичні знахідки та предмети, пов’язані з військовою сферою.
Це перші археологічні дослідження Котелевської фортеці, які окреслюють її наукову перспективу. Надалі археологи планують розширити роботи застосовуючи традиційні та сучасні методи вивчення пам’ятки.
Нагадаємо, що завдяки льодовиковим відкладенням на Полтавщині зберігся бивень мамонта. Через те що він лежав близько до поверхні землі, рештка зазнала ерозії й не придатна для музеєфікації.
За словами археологів, бивень опинився тут, ймовірно, завдяки льодовиковим відкладенням, адже його знайшли у верхній частині схилу плато на правому березі річки Оржиця.
ЗМІСТ писав, що у кургані на Полтавщині археологи знайшли поховання жінки. Вчені припускають, що за життя жінка займала високий соціальний статус, що видно через багатий поховальний інвентар.
Також серед знайдених артефактів є сліди обрядових дій та складна поховальна споруда, які не мають прямих аналогій серед слов’янських старожитностей цього регіону.
Також, у кургані знайшли «Золотих пантер». Археологи дослідили курган Опішлянка неподалік села Деревки Котелевської громади. Раніше цей курган досліджував Іван Зарецький наприкінці ХІХ століття. Як зазначають фахівці, знайдені під час розкопок предмети становлять значну наукову цінність.
У поховальній камері знайшли золоті платівки у вигляді стилізованих фігур пантер, хрестоподібну бляху із золотою накладкою, бронзову бляху, сагайдак зі 174 стрілами, залізні вудила, псалії та ножі. Також археологи виявили ліпну корчагу-урну та обпалені людські кістки.
ЗМІСТ писав, що археологи знайшли речі давніх поселень на Полтавщині, які використовували до нашої ери. Дослідники Більського городища працювали на локації курганоподібних насипів Геюсового Яру. Під час однієї із розкопок виявили збережений горщик.
Раніше ЗМІСТ писав, що поселення, курганні та ґрунтовий некрополі, фортифікаційні споруди з Більського городища визнали культурною спадщиною місцевого значення.
В області завершили процес затвердження облікової документації на 52 археологічні об’єкти Більського мікрорегіону. 9 травня Міністерство культури та стратегічних комунікацій видало наказ, згідно з яким усі вони є пам’ятками культурної спадщини місцевого значення. Упродовж 10 років обстежили площу 7 тисяч га.