На Полтавщині презентували новий археологічний туристичний маршрут

Як повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю, у центрі уваги було перше палеолітичне поселення, що стало відомим на території Східної Європи.

Це – археологічна пам’ятка поселення доби палеоліту (15-13 тисяч років тому).

Гінцівську стоянку виявили ще у 1871 році, розкопки почали вести у 1873 році на чолі з лубенським археологом Камінським. Старовинне городище розташоване між селами Духове і Гінці Лубенського району, на правому березі річки Удай.

Досліджена площа пам’ятки становить більше 4000 квадратних метрів. Ділянки культурних нашарувань залягають на глибині 2-4 метрів. Тут знайдені залишки кількох житлово-господарських комплексів, побудованих мисливцями з кісток мамонтів.

Оглядову екскурсію пам’яткою провели археологи для представників вишів зі спеціалізацією «туризм», представників турфірм, екскурсоводів, журналістів та фахівців облдержадміністрації.

Крім того на локації відбулася презентація дитячої книги «Первісні пригоди дівчинки Уди та мамонтеняти Мо». ЇЇ авторка – керівниця Гінцівської міжнародної палеолітичної експедиції Інституту археології НАН України у Гінцях із 1993 року Людмила Яковлєва.

За словами директорки Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Валентини Вождаєнко, у подальшому хочуть привернути не тільки увагу туристів до цієї унікальної пам’ятки археології, а й увагу влади до її проблем. Адже на цей об’єкт насправді немає навіть облікової документації, бо землі Гінцівської стоянки знаходяться поза межами сільради. Тому є нобхідність подавати документи на розгляд Верховної Ради, щоб змінити цільове призначення земель, внести стоянку до генплану Гінців, укласти охоронний договір і розпочати створення музею й законсервувати археологічні знахідки.

Довідка:

За виявленими раритетами в Гінцях учасникам українсько-французької експедиції вдалося зрозуміти, як жили люди кам'яного віку 15 тисяч років тому. Це були мисливці і збирачі. На місці розкопок виявлені знаряддя праці та полювання з кременю і бивнів. А ще останки оленів, бізонів, песців, лисиць і росомах. Але найважливішою здобиччю для древніх мисливців були саме мамонти.

Із їхніх останків люди будували собі житла. Стародавні мисливці робили їх овальними або круглими - близько семи метрів в діаметрі. В основу конструкції по колу закопували черепи мамонтів. В одній із останніх знахідок вчені нарахували їх 66 штук у фундаменті! Тазові і лопаткові кістки вкопували вертикально і скріплювали, формуючи каркас стін. А посередині житла робили заглиблення для багаття. Зовні «хату» теж обкладали кісточками і накривали шкурою.

У Гінцях були знайдені й інші раритети - прикраса із зуба бізона, підвіска з бивнів мамонта. А на початку минулого століття вчений Вадим Щербаківський відкопав уламок бивня з насічками, який вважають календарем первісної людини.