На Полтавщині перейменують назване на честь декабристів село

Декабристи на Сенатській площі, картина Георга Вільгельма Тімма 1853 року.
Декабристи на Сенатській площі, картина Георга Вільгельма Тімма 1853 року.

Джерело – «Бабель»

Село Декабристи у Великосорочинській громаді перейменують після висновку експертної комісії УІНП. Згідно з висновком, декабристів віднесли до символів російської імперської політики.

Про перейменування села 10 січня повідомив представник Полтавського офісу Українського інституту нацпам’яті Олег Пустовгар.

Село Декабристи знаходиться у Миргородському районі. Згодом відбудеться громадське обговорення нової назви для населеного пункту, після чого її затвердить сільська рада та передасть на розгляд парламенту. 

Чому об’єкти, названі на честь декабристів, мають перейменувати

«Поява в Україні географічних об’єктів, названих на честь декабристів, жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії. Як і встановлення присвячених декабристам пам’ятників та пам’ятних знаків, вона була втіленням російської імперської політики радянського зразка» – обгрунтовують у фаховому висновку.

Термін «декабристи», який впроваджували в часи СРСР у назви географічних об’єктів, походить від назви місяця (рос. декабрь). У цей місяць відбулося організоване групою опозиційно налаштованих дворян повстання 1825 року в Санкт-Петербурзі, аби змінити державний лад в російській імперії.

У радянській історії та ідеології декабристів характеризували за ленінською схемою як «ідейних попередників» більшовиків: декабристи започаткували революційний рух, естафету підхопив Олександр Герцен, продовжили петрашевці, народники, а втілили в життя внаслідок Жовтневого перевороту 1917 року більшовики. 

Політична платформа декабристів (як і більшовиків та їхніх ідейних спадкоємців радянських комуністів) базувалася на імперських підходах. Незважаючи на існування філій російського декабристського руху в Україні, його програми не передбачали політичної, культурної та державної окремішності для українського народу. 

Перейменування села
Повстання декабристів 14 грудня 1825 року. Фото - wikipedia.org

Так, розроблений керівником Південного товариства в Тульчині Павлом Пестелем проєкт конституції – «Руська правда» – був наповнений імперським духом і не визнавав за народами, які населяли Російську імперію, права на окреме політичне існування. Винятком були лише поляки та євреї. Українців Пестель вважав складником «корінного російського народу». 

ЗМІСТ писав, що торік Інститут національної пам’яті надав перелік сіл області, що перейменують у межах Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Чому села Полтавщини перейменують?

До 27 січня 2024 року місцева влада повинна подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.

Нагадаємо, закон включає до символів російської імперської політики топоніми на честь:

  • осіб, які були на керівних посадах у держструктурах, війську та партіях, зокрема й тих, які Російська імперія створювала на підпорядкованих землях, і брали участь у/сприяли російській імперській політиці; були працівниками радянських органів держбезпеки всіх рівнів; публічно, зокрема в мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії;
  • подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики;
  • назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ.

Водночас закон передбачає винятки. Це:

  • топоніми на честь постатей, які захищали політичні, економічні, культурні права українського народу, розвивали українську національну державність, науку, культуру. Цей виняток не поширюється на працівників радянських органів держбезпеки;
  • топоніми на честь найменувань російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ, якщо вони повʼязані з захистом прав чи розвитком українського народу або з культурою поневолених народів РФ.

Також не підпадають під заборону назви, що лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження. Наприклад, не всі Катеринівки чи Миколаївки потрібно перейменовувати, а лише ті, які названі на честь російських царів, якщо це підтверджується історичними джерелами.