Навчався у Британії і віддав життя за Україну. Бойового медика поховали на Полтавщині (ФОТО)

Бойовий медик і солдат Роман Діденко повернувся 15 жовтня на щиті до рідної Новосанжарської громади.

Роман Діденко народився 13 червня 1996 року в Руденківці. Після школи здобув фах водія у Професійному аграрному ліцеї. У війську — з 2016-го: спочатку строкова служба, а потім — за контрактом в зоні АТО.

Після демобілізації працював слюсарем-ремонтником й одружився.

Майбутній бойовий медик повернувся до армії у квітні 2022. Починав бойовий шлях як стрілець, помічник гранатометника в 5-й штурмовій бригаді. У цьому ж році під Лисичанськом дістав своє перше поранення. І, як слід не відновившись, — друге, у 2023-му, під Бахмутом.

У 2024 році Роман знайшов свою нову військову стезю — бойового медика. Пройшов навчання в Україні та Великій Британії. Незважаючи на два важкі поранення, військовий хотів бути корисним країні й допомагати побратимам.

Помер 3 жовтня в КНП «Барвінківська міська лікарня» м. Барвінкове Харківської області в результаті мінно-вибухової травми. У військового залишилась дружина Юлія, з якою він одружився влітку 2024 року, і донька Валерія.

Вічна слава герою!

Згадаймо полеглих на фронті земляків

У жовтні в Кременчуці родинам трьох військовослужбовців передали державні нагороди — ордени «За мужність» III ступеня.

Сергій Кривенко — кулеметник стрілецького відділення. Загинув 27 березня 2025 року у Сватівському районі на Луганщині (Сватівський район) під час виконання бойового завдання. Йому було лише 32.

Віктор Шаповал — доброволець, десантник з Кременчука. З повномасштабною війною став на захист України. 1 лютого 2025 року після бою під Кураховим, що на Донеччині, уважався зниклим безвісти. У травні його тіло повернули з поля бою. Захисника України вдалося упізнати за ДНК.

Олександр Дзигар служив навідником десантно-штурмового відділення 82 ОДШБр. Загинув під час виконання бойового завдання на Курщині. Йому навіки 45.