На Полтавщині попрощалися з полеглим понад два роки тому воїном (ФОТО)
Фото – 831-ша Миргородська бригада тактичної авіації
Бій 26 квітня 2023 року був останнім для молодого Андрія Шейка. Рідні, близькі та друзі 27 грудня провели воїна в останню путь.
Понад два роки рідні, друзі та знайомі чекали звістки від воїна. Проте, нещодавно результати ДНК-експертизи підтвердили загибель Андрія Шейка. Про це повідомили у Миргородській громаді 27 грудня.
Андрій Шейко народився 7 січня 1997 року в Миргороді. Навчався у Миргородській гімназії №7, а згодом вступив до Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку, де обрав спеціальність програміста комп’ютерних технологій.
Провчившись лише рік, Андрій Шейко ухвалив свідоме рішення стати на захист України. У 2015 році він підписав контракт і проходив службу в першій окремій танковій бригаді та брав участь в антитерористичній операції. Повернувшись до Миргорода, продовжив службу за контрактом у 831-й Миргородській бригаді тактичної авіації.
З 26 квітня 2023 року військовослужбовець вважався зниклим безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання на Донеччині. Того дня під час виконання бойового завдання Андрій Шейко загинув.
Світла пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Руслан Вдовенко з початком повномасштабної війни чоловік вирішив приєднатися до лав захисників. Служив у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді десантно-штурмових військ. Зв’язок з воїном обірвався 9 липня, того дня захисник прийняв свій останній бій поблизу населеного пункту Серебрянка Бахмутського району на Донеччині.
Ігор Чирва народився у Кременчуці, де навчався у ліцеї №4. За час служби бійця удостоїли відзнакою «За особисту хоробрість» за героїзм виявлений під час оборони держави. Воїн загинув під час виконання бойового завдання 6 грудня.
Сергій Нестеренко після закінчення навчального закладу пов’язав життя з цивільною професією. Однак після початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав захисників. Сергій Нестеренко мав звання старшого солдата та служив у підрозділі «Вовки Да Вінчі». Разом із побратимами виконував бойові завдання та боронив країну від окупантів. Життя захисника обірвалося 15 грудня 2025 року на Запорізькому напрямку.
До війська Олександр Михайличенко долучився за загальною мобілізацією 5 жовтня 2023 року на посаду солдата навідника 1 кулеметного взводу 3 штурмової спеціалізованої роти «Шквал». Воїн схилив голову в бою поблизу населеного пункту Веселоє, що на Курщині.