Загиблий на Курщині боєць «Шквалу» знайшов вічний спочинок на Полтавщині
Колаж ЗМІСТу
Воїн схилив голову 29 вересня 2024 року біля населеного пункту Веселоє, що на Курщині. Рідні проведуть бійця в останню путь.
Про те, що Олександр Михайличенко загинув у бою, 24 грудня повідомив голова Градизької селищної ради Мирослав Носа.
Олександр Михайличенко народився 19 липня 1985 року у Кременчуці у багатодітній родині. Навчався у місцевій школі №3, а після закінчення дев’ятого класу з сім’єю переїхав до села Пелехівщина Глобинського району.
Протягом короткого часу Олександр мешкав у селі Кирияківка, а пізніше у селі Броварки, де він працював робітником у ТОВ «Рост Агро», ПРАТ «Полтаварибгосп», та будівельником.
До війська Олександр Михайличенко долучився за загальною мобілізацією 5 жовтня 2023 року на посаду солдата навідника 1 кулеметного взводу 3 штурмової спеціалізованої роти «Шквал». Воїн схилив голову в бою поблизу населеного пункту Веселоє, що на Курщині.
У воїна залишилися мама, брат та сестра, про дату та час прощання з Олександром Михайличенком повідомлять пізніше.
Вічна пам’ять захиснику!
Згадаймо імена полеглих захисників
Євгеній Курило народився 4 жовтня 1979 року в селі Піски Лохвицького району. Навчався у місцевій школі, а після завершення навчання вступив до технікуму харчових технологій за спеціальністю зберігання і переробка зерна. На військову службу Євгенія Курила призвали 26 квітня 2023 року. З березня 2025 року вважався безвісти зниклим. Нещодавно за результатами ДНК-експертизи вдалося дізнатися, що воїн загинув 11 березня під час виконання бойового завдання на Курському напрямку.
Останній час Олег Сень займався мистецькою діяльністю, був активною та творчою людиною. 28 серпня 2024 року чоловіка призвали до лав Збройних Сил України. У війську воїн обіймав посаду кухаря господарчого відділення матеріального забезпечення військової частини. Відданий військовому обов’язку віддав своє життя 16 грудня на Краматорському напрямку на Донеччині.
Після навчання з 1987 по 1989 роки Сергій Кривошей проходив строкову службу. З початком повномасштабної війни чоловіка призвали на до лав захисників. У війську захисник обіймав посаду старшого стрільця оператора стрілецького взводу стрілецької роти. Життя воїна обірвалося під час виконання бойового завдання 5 липня 2024 року на Донеччині
Олександр Перченко до лав Збройних сил долучився 26 жовтня 2024 року за загальною мобілізацією. Проходив службу водієм стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. Воїн схилив голову 20 грудня перебуваючи в районі виконання підрозділом бойових завдань з відбиття збройного нападу ворожих військ поблизу населеного пункту Попівка, що на Сумщині.
Солдат Руслан Кочубей народився 25 травня 2004 року. Хлопець долучився до війська як доброволець. Серце воїна зупинилося 19 грудня. Про дату, час зустрічі та чин поховання повідомлять згодом.
Руслан Пририйма з 2014 року став на захист України. 24 лютого 2022 року з першого дня повномасштабного вторгнення став на захист України. Під час служби неодноразово був відзначений державними нагородами. 7 грудня 2025 року молодший сержант Збройних сил України відійшов у вічність у військовому госпіталі міста Дніпра.