На Полтавщині проводжають в останню путь 39-річного воїна Анатолія Димченка
Колаж ЗМІСТу
Воїн поліг, захищаючи Україну. Через майже півтора роки його ідентифікували за ДНК.
13 липня до Машівської громади на щиті повертається Анатолій Димченко житель села Селещина-1, який прийняв останній бій на Курському напрямку.
Анатолій Димченко народився 28 червня 1985 року. Чоловік поліг 2 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Мала Локня Суджанського району Курської області. Чоловік за кілька місяців мав святкувати своє 40-річчя. Більше року його доля була невідома, поки факт загибелі не підтвердила ДНК-експертиза.
Прощання відбудеться об 11:00 за місцем проживання захисника.
Вічна пам'ять і слава Герою!
Згадаймо імена полеглих захисників з Полтавщини
Михайло Черненко народився народився 8 вересня 1975 року в селі Орлик, що на Полтавщині. Навчався в Орлицькій середній школі. Згодом обрав професію механізатора. Строкову службу у 1993 році проходив у місті Феодосія Автономної Республіки Крим. З початком повномасштабної війни чоловік приєднався до лав Збройних Сил України. На посаді гранатометника гранатометного розрахунку протитанкового взводу він проходив службу у механізованій військовій частині А4722. Молодший сержант виконував бойові завдання на Харківському напрямку, а згодом був переведений на Запорізький. Побратими знали його за позивним «Лісоруб». Захисник перестав виходити на зв’язок у березні 2024 року. Два з половиною роки рідні чекали на звістку та жили надією. Лише після проведення молекулярно-генетичної експертизи ДНК було офіційно встановили, що виконуючи бойове завдання 2 березня 2024 року Михайло Черненко прийняв свій останній бій поблизу села Вербове Запорізької області.
Максим Шмуйло народився у Полтаві, закінчив місцеву школу №26, а згодом здобув вищу освіту в Полтавському університеті економіки і торгівлі. На фронті Максим виконував обов’язки радіотелеграфіста у роті зв’язку. Його життя обірвалося 3 червня 2026 року під час виконання складного бойового завдання на Донеччині. Захиснику було 34 роки.
Олег Василець народився, виріс та жив у Полтаві, де й закінчив загальноосвітню школу. Коли постала потреба захищати державу, чоловік став до лав війська і служив на посаді водія-машиніста екскаватора в інженерно-позиційній групі. 51-річний Олег Василець загинув 16 червня 2026 року, також стримуючи ворога на Донеччині.