На Полтавщині загорілося торфовище: пожежники ліквідують вогонь
(Джерело – Фокус)
У Глобинській громаді вогонь знищив 1,5 га торфу. Протягом доби рятувальники також гасили загоряння на відкритих територіях.
Про це відомо зі зведення ДСНС на Полтавщині 21 червня. Відомо, що пожежа виникла о 10:08 минулої доби. Протягом дня рятувальники працювали, щоб ліквідувати загоряння, проте повідомили, що роботи продовжують й наступного дня.
Вогонь також охопив 2 га сухих рослин у Чутівській громаді, 3 га у Кам'янопотоківській громаді та 0,3 га у Білицькій громаді.
Раніше ЗМІСТ писав, що гектари лісів Полтавщини горіли через атаки російських дронів. Нічні атаки дронів на область 10 червня спричинили пожежі в лісах. Загоряння зафіксували в Лютенському та Новосанжарському лісництвах.
Пожежі на торфовищах: як рятувальники ліквідують загоряння на Полтавщині
«Пожежі виникли через спалювання сухої трави: це наслідки горіння сухої рослинності. Буває на очеретах, тому що через тривалий час відсутності опадів у заболочених місцях утворилися торфові поклади. Вони невеликого залягання – 10-30 см», – говорить Світлана Рибалко.
Речниця ДСНС каже, що специфіка ліквідацій торфових пожеж полягає також у тому, що до них іноді складно діставатися. Щоб подавати воду, потрібно тягнути великі рукавні лінії, щоб була постійна подача води.
Також на тривалість ліквідації торф’яної пожежі впливає глибина залягання торфу: що глибше торфоутворення, то довше пожежу гасять. Часом охоплені вогнем 10 га з поверхневим заляганням буває легше загасити, ніж 5 га глибокого залягання.
«Торф’яні пожежі дуже довго ліквідовують. Їх гасити навіть тяжче, ніж лісові, бо необхідно дуже багато води. Загоряння торфу треба проливати навіть ретельніше, ніж ліс. Там дуже висока температура горіння. Цей жар досить довго тримається в покладах і його повністю треба перебивати водою. Буквально кожен квадратний метр треба заливати великою кількістю води».
Полтавщина має суттєві поклади торфу, тож щороку проблема спалювання трави тягне за собою загоряння торфовищ. Такі пожежі одразу важко виявити, адже жарини поступово спускаються до торфу й осередок починає диміти. Це виявляють згодом місцеві жителі, помічаючи, що до кінця пожежу загасити не вдалося.