У Полтаві не знайшли вирішення проблеми транспортного сполучення з Огнівкою

Фото ЗМІСТу
Більшість міських автобусів працює з однією зміною персоналу, через що організувати стабільне перевезення пасажирів після 19:00 стає важко.
13 травня на засіданні виконавчого комітету Полтавської міської ради очільник транспортного відділу Сергій Гладкий розповів про стан пасажирських перевезень у місті та проблеми сполучення.
Зокрема, він розповів про гострий кадровий дефіцит, спричинений мобілізацією та відтоком фахівців до підприємств із повним бронюванням. За словами Сергія Гладкого, більшість автобусів зараз працює лише з одним водієм, через що організувати роботу транспорту після 19:00 стає вкрай важко.
«Резерв для заміни водіїв у перевізників відсутній. Через це виникають проблеми з організацією роботи транспорту у вечірній час».
Через це проблемним залишається маршрут №50 Огнівка – Левада. Сергій Гладкий пояснив, що місто веде перемовини з трьома перевізниками, проте ситуація ускладнюється зростанням цін на пальне та відсутністю персоналу. Він розповів, що не може назвати точну дату відновлення стабільної роботи маршруту, оскільки перевізники ще обмірковують свої можливості.
Умови майбутніх конкурсів посилять. Пріоритет надаватимуть власникам автобусів середньої та великої місткості, пристосованих для маломобільних груп населення.
Раніше ЗМІСТ писав, що директор підприємства «Люкс Полтава 2009» Олексій Онуфрієнко визнав, що ситуація на маршруті №50 Огнівка – Левада критична. За його словами, маршрут є збитковим через надмірну конкуренцію та відсутність водіїв. За його словами, удень на дорогах міста спостерігається надлишок транспорту, проте після 18:00 доїхати до віддалених мікрорайонів неможливо.
Нагадаємо, що міська влада Полтави відреагувала на критичну ситуацію з громадським транспортом у мікрорайонах Огнівка та Сади-2. Створення робочої групи стало відповіддю на гостру проблему з транспортом.
Електросамокати замінюють громадський транспорт у віддалених районах Полтави. Місцеві їздять на них у Затишний, на Монастирську гору, Яківці чи Розсошенці. Для багатьох полтавців самокати стали вирішенням у питаннях мікромобільності і чи не єдиним транспортом, яким можна дістатися додому.