Обслуговував літаки й обороняв Донеччину. Воїна з Полтави упізнали за ДНК

Колаж ЗМІСТу
Він знав, як обслуговувати літаки у Миргороді та лагодити автівки у Полтаві, але коли прийшла війна, він взяв до рук зброю і став гранатометником.
Полтавська громада попрощалася зі своїм захисником. 4 червня рідні, друзі та побратими віддали шану солдату Дмитру Зав’ялову, який загинув на Донеччині. Про це повідомили 4 червня у Полтавській міській раді.
Дмитро Зав’ялов народився 27 липня 1983 року в Полтаві. Тут він закінчив 9 класів у середній школі №13, після чого вступив до професійно-технічного училища. Коли здобув спеціальність автослюсаря, Дмитро Зав’ялов тривалий час працював на станціях технічного обслуговування.
Військовий шлях полтавця розпочався у 2002 році зі строкової служби у Білій Церкві. Згодом, у 2004 році, він служив за контрактом у Миргороді на посаді механіка інструментальних систем посадки літаків. Коли виникла потреба захищати Батьківщину від повномасштабного вторгнення, боєць добровільно став до лав ЗСУ. Він служив на передовій на посаді стрільця-помічника гранатометника у складі 1-го механізованого батальйону.
Понад рік до родини не надходили звістки від воїна. ДНК-експертиза підтвердила найгірше. Нещодавно стало відомо, що життя мужнього захисника обірвалося 13 лютого 2025 року під час виконання бойових обов’язків у Донецькій області.
Вічна пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Івана Дяченка до лав Збройних сил України призвали у 2022 році. Він віддано виконував свій військовий обов’язок на передових позиціях. Удома на захисника чекали дружина, двоє синів, мати, а також брати та друзі. Життя гранатометника мотопіхотного відділення військової частини А 1376 обірвалося 4 квітня 2023 року під час боїв поблизу населеного пункту Діброва Луганської області.
Ярослав Іванов став на захист країни на початку повномасштабного вторгнення. З 2022 року він воював у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Згодом отримав посаду у десантно-штурмових військах. З 2025 року боронив Україну у складі роти радіоелектронної боротьби 3-ї окремої штурмової бригади. 31 травня Ярослав «Варнак» Іванов загинув під час виконання бойового завдання.