Орденом Богдана Хмельницького нагородили командира роти полтавської тероборони, який помер від важких поранень

Про це повідомили у Хорольській громаді. Станіслав Барило помер 20 січня у лікарні імені Іллі Мечникова в Дніпрі.

Станіслав Барило народився 18 вересня 1966 року в селі Барилове Новоаврамівського старостату. Після закінчення восьмирічної школи та здобуття відмінного атестату про повну середню освіту чоловік вступив до Київської державної аграрної академії. Там він отримав диплом про вищу освіту за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Паралельно воїн закінчив військову кафедру при академії, після чого почав працювати на посаді інженера-енергетика на сільськогосподарському підприємстві в Ковалях.

Після місцевих виборів у 2002 році Станіслав Барило працював на посаді сільського голови колишньої Грушинської сільської ради. Чоловік очолював сільську раду впродовж трьох каденцій, а з 2016 року виконував обов’язки старости села Грушине в Новоаврамівській громаді.

На другий день великої війни захисника мобілізували. На початку січня 2023 року капітана та його роту відправили на укріплення українським військовим формуванням, які давали відсіч ворогу під Соледаром. Поблизу нього 18 січня на спостережному посту ротного опорного пункту сталася трагедія. 

Командир 1-ї стрілецької роти Станіслав Барило дістав уламкове мінно-вибухове поранення. Лікарі-реаніматологи лікарні імені Іллі Мечникова боролися за його життя, проте 20 січня життя військовослужбовця обірвалося. Хорольська громада попрощалася полеглим капітаном 22 січня. Його поховали на цвинтарі у селі Грушине поблизу з бойовим побратимом Миколою Левченком.

Указом Президента України 12 вересня героя посмертно нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня за його мужність та самовідданість. У Станіслава Барила залишилися мати, дружина, син та донька.

Вічна пам’ять захисникові України.