Пам’яті Євгенія Кулика з Полтавщини. Мати воїна збирає підписи для присвоєння найвищого військового звання синові
Євгенію Кулику з 3-ої окремої штурмової бригади назавжди 23 роки. Він загинув на сході України обороняючи державу. Тепер його мати Юлія Кулик закликає підтримати петицію Президенту про присвоєння йому звання Героя України на знак визнання його бойових заслуг.
Про це Юлія Кулик повідомила ЗМІСТу 29 липня.
Підписати петицію можна за посиланням.
Ким був Євгеній Кулик
Євгеній Кулик народився на Полтавщині. У 18 років розпочав військовий шлях у 95-ій бригаді. Після демобілізації у 2019 році вступив до лав Французького Легіону. За підсумками виконання бойових місій в Карибському регіоні та Малі, йому присвоїли звання капрала.
З початком повномасштабної війни, він повернувся з Франції та пішов воювати.
У 2022 році Євгеній Кулик «Лис» добровільно пішов на службу до 3-ї окремої штурмової бригади і відразу узявся до виконання бойових завдань на передовій:
«Він завжди воював як справжній Герой. Його військова професійність та бойова мужність були гідно оцінені командуванням, і його призначили на посаду командира 1-го відділення 3-ї роти 3-го ОШБ, звання солдат. 12.01.2023 р. мій син загинув під час героїчного відбиття ворожого штурму поблизу села Кліщіївка Донецької області, ведучи нерівний бій проти московських окупантів. У цьому бою він продемонстрував справжній героїзм, але за порятунок своїх бойових побратимів, він заплатив своїм життям», – пише мати воїна.
Прикриваючи кулеметним вогнем бійців свого взводу, Євгеній випустив більше трьох тисяч патронів з кулемету MG42.
Внаслідок знищив багатьох російських загарбників, а його побратими змогли відійти без втрат.
«Цей бій став останнім для мого сина – великого воїна, патріота України і справжнього героя. Він отримав смертельне поранення, від якого загинув на полі бою. Як мати я вдячна командирам Євгенія, які зробили все можливе для того, аби розшукати його тіло і поховати з військовими почестями, гідними Героя, Воїна та Патріота України.
Однак навіть це не може втамувати біль, який крає серце матері, бо Євгеній був для мене єдиною дитиною. Він не встиг створити власну сім’ю, і його наречена так і не дочекалася його живим з поля битви. Для мене важливо, аби пам’ять про сина жила і вела за собою у праведний бій проти московської орди інших воїнів як приклад військової звитяги і самопожертви», – йдеться у петиції.
12 січня воїн прийняв останній бій на Донеччині. Побратими характеризують воїна як чудового снайпера та командира. Під час служби він проявив себе як хорошим протитанкістом та піхотинцем.
Також з Указу Президента України №147/2023 від 14 березня стало відомо, що Євгенія Кулика посмертно відзначили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Цей матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centre