«Педагогічний – самодостатній». Ректорка ПНПУ розповіла про їхні плани на тлі бажання Полтавської політехніки «об’єднуватися»
Фото ЗМІСТу
Полтавський національний педагогічний університет імені Короленка готується до нового навчального року. Під час вступної кампанії планують прийняти більше студентів, аніж торік.
Окрім цього, колектив педуніверситету не бачить сенсу йти на об’єднання з Полтавською політехнікою й планує залишатися окремим вишем. Про це повідомила ректорка університету Марина Гриньова на брифінгу 18 липня:
«Кожен університет – самодостатній і має перейматися власними доробками, освітніми програмами. Специфічний кадровий потенціал. У нашому університеті гуманітарно спрямований колектив, у політехніці теж самодостатній колектив, але спрямований на технічні спеціальності. Я поважаю Володимира Олександровича, але таке поєднання неможливе. Не поєднуються такі самодостатні, шановані університети, які мають свою історію, свої традиції, випускників, матеріальні бази. Кожен має йти своєю дорогою».
Про плани Полтавської політехніки поглинути ПНПУ писали у виданні «Полтавщина». Колектив педагогічного не погоджується на подібний сценарій й вирішив, що працюватиме окремо, як це триває з 1914 року:
«Нашого університету це не стосується. Наш педагогічний – самодостатній і нас не цікавить, що говорить Володимир Олександрович», – відповіла Марина Гриньова.
Натомість університет акцентує на стратегічних напрямках роботи. Основним залишається набір студентів та рівень освіти, що вони можуть надати. Для цього збільшують кількість освітніх програм. Над розробками працюють професори, кандидати наук та викладачі ПНПУ (287 науково-педагогічних працівників). Зараз у закладі акредитовані 47 бакалаврських, 47 магістерських та 10 доктора філософії програм. З-поміж понад сотні університетів України, де готують педагогічних працівників, ПНПУ посідає 27 місце.
Працювати над освітніми програмсами дозволяє міжнародна співпраця. Марина Гриньова каже, що їхні колег – почесні професори з Польщі, Данії та Швеції – діляться досвідом, а студенти навчалися за кордоном за програмами обміну:
«Я сама побувала у Копенгагені на навчанні. Там були 50 делегацій з різних країн світу й розглядали питання стабільного життя у глобальному та локальному аспекті. … Ми розширяємо зовнішню мобільність до країн-партнерів. Це Японія, Литва, Естонія, Хорватія. Вперше в історії здійснили набір іноземних студентів. Загалом, наш міжнародний центр активно працює».
Ректорка каже, що також у них розвивають матеріально-технічну базу університету. До прикладу, проєкт поліпшення житла в гуртожитках, у межах якого побудували душові та кухні у гуртожитках студентів. Найближчим часом планують отримання 60 комп’ютерів нового покоління і відкриття трьох інформаційних центрів у гуртожитках. Протягом 2022-2023 року для цього залучили понад 10 млн грн грантових грошей для відбудови інфраструктури університету.
Інша стратегічна лінія – освітній кластер. Розвиток тут бачать у співпраці з громадами й для цього підписали понад 40 меморандумів. Щоб це працювало, запровадили нову культуру управління, до якої залучають студентство.
«Ми стоїмо за захисті держави, формуємо відповідальність за вибір. Вибір університету на засадах патріотичних переконань. Наш університет відкритий, двері ректора відкриті. Для кожного, хто хоче мати якісну освіту. формувати навички просвітництва, захищати Україну на всіх напрямках», – каже ректорка ПНПУ.
Загалом, цей полтавський виш має плани на новий навчальний рік й публічно виступає проти об’єднання або поглинання іншим навчальним закладом. Ймовірно, у цьому й немає сенсу, окрім як задоволення особистих амбіцій місцевих політиків тощо.