Полтава провела у вічність військових Сергія Власова та Валерія Грицая
Прощання з воїнами. Фото: Свято-Успенський собор
Біля Свято-Успенського собору рідні та небайдужі полтавці прощалися із Сергієм Власовим та Валерієм Грицаєм.
Про церемонію прощання повідомили 26 грудня на сайті Полтавської міської ради.
Сергій Власов був підполковником. Чоловік народився 27 серпня 1974 року та проживав у Полтаві. Проходив службу на посаді начальника групи розвідки штабу.
Військовий помер 21 грудня 2024 року внаслідок хвороби у Полтаві.
Валерій Грицай мав звання старшого сержанта. Він народився 8 квітня 1966 року, проживав у Полтаві. Проходив службу на посаді сержанта із матеріального забезпечення мінометної батареї.
Валерій Грицай був заступником командира Полтавського загону бази протифонтанної безпеки нафтопромислового сервісу «Укрнафти». Його шлях в компанії розпочався у 1990 році. Тоді чоловік прийшов на посаду респіраторника. У 2003 році став командиром взводу, а у 2016 – заступником командира загону.
У компанії розповіли, що у перші дні повномасштабного вторгнення чоловік добровільно вступив до лав ЗСУ.
28 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання на Покровському напрямку, воїн отримав тяжке поранення.
Протягом трьох місяців лікарі боролися за життя Валерія, проте 20 грудня цьогоріч воїн помер під час лікування в Івано-Франківську.
Вічна пам’ять полтавським військовим!
Згадаймо імена полеглих воїнів з Полтавщини
Старший солдат Ігор Виходець боронив країну від окупантів на східному фронті. Після повномасштабного вторгнення чоловік став на захист країни. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Донеччині. 3 грудня 2024 року загинув від російського артилерійського обстрілу поблизу Іванівського.
На Донецькому напрямку загинув морпіх з Полтавщини. Ігор Глазков віддав життя в бою за Україну. Свого героя втратили доньки, дружина та батьки.
«Ігор був працьовитим і не боявся ніякої роботи. У його вмілих руках знаходила нове життя будь-яка техніка: від автомобіля до електроніки. Воїн був вправним водієм, завжди допомагав людям, а відпочивати полюбляв з вудкою на природі», – згадують про воїна у громаді.
Юрій Леуцький народився 14 серпня 1966 року і проживав у Полтаві. Після мобілізації був курсантом навчального батальйону зв’язку. Унаслідок травми помер у Полтаві 14 грудня 2024 року.
