Полтавка в’яже шкарпетки на фронт п’ятий рік
Катерині Яременко – 69 років. Вона мешкає у селі Гожули, Полтавського району. З 2014-ого року жінка передає вироби на передову. Допомагають їй місцеві волонтери. Цьогоріч на Донеччину та Луганщину надіслала більше сотні пар.
Катерина Яременко, в’яже шкарпетки бійцям:
«Як пішли хлопці на війну. Показували їх, що вони босі, без взуття. Їм холодно. І мені прийшла така думка: в’язати. Вдома було багато ниток і я почала це робити. Сиджу вдома, є вільна хвилинка, чи телевізор дивлюся і в’яжу. Вив’язала вже багато. До 100 рахувала, а далі вже ні», — так коментує своє рішення телеканалу «Лтава».
Для шкарпеток підійде не кожна сировина, говорить жінка. Зв’язати шкарпетки заради шкарпеток не прагне.
«Зима, холодно. Треба щоб були теплі. Тепер молодь має великі ноги. Я великі в’язала. Думаю, як великі, може їх якось підтягнуть там. В’яжу 40-ий, 43-ій. Менше 40-го не в’яжу», - говорить Катерина Яременко.
Є вимоги й до кольору шкарпеток. Жінка розповідає, що колись вив’язала їх із червоної пряжі:
«Вони такі м’якенькі, теплі, але хлопці відмовилися від таких. Не знаю чому. Може вони яскраві, нагадують кров. І казали такі червоні не в’язати».
Нині Катерина Яременко враховує всі побажання військових і продовжує свою справу.
