Полтавщина прощалася з полеглим під час ворожого штурму воїном: троє дітей втратили батька

Фото – Котелевська громада
Віктор Заєць – хлібороб, який з початком великої війни став воїном. Життя захисника обірвалося під час ворожого штурму на Харківщині.
Про це повідомили у Котелевській громаді. Віктор Заєць загинув 21 січня.
Бойовий шлях Віктора Зайця
Народився воїн 3 червня 1973 року в Котельві. Після закінчення місцевої школи чоловік вступив до Котелевської філії Зінківського СПТУ №41 і став трактористом. Пізніше працював в агрофірмі «Маяк», потім був передовим комбайнером на господарстві.
«Про його вправність і хист із збирання врожаю знали далеко за межами громади, бо він був комбайнером, як говорять, від Бога. Працював з усих сил, дбаючи про свою родину. Разом з дружиною народили і виховували трьох прекрасних дітей, задля яких Віктор Іванович готовий був зробити все», – згадують про воїна у громаді.


Уперше на захист України чоловік став у 2014 році, а з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році вдруге пішов на фронт. Воїн служив санітарним інструктором медичного пункту.
21 січня життя військовослужбовця обірвалося. Трагедія сталася під час штурмових дій ворога поблизу Синьківки, що на Харківщині. Віктор Заїць загинув, виносячи з поля бою побратима.
4 лютого воїна провели у вічність у рідній громаді.


Вічна пам’ять герою.
Згадаймо полеглих за Україну земляків
Життя 36-річного Юрія Соколова забрав ворожий ракетний удар. 1 лютого громада провела захисника у вічність.
Михайло Горшенін, Володимир В’язун та Владислав Шкурупій віддали життя у бою на фронті. 1 лютого захисників провели у вічність.
Прощалися з воїнами у Свято-Успенському соборі Полтави. Рідні, знайомі та побратими віддали героям останню земну честь.
Штурмовик Сергій Ковтун пішов на фронт добровольцем у лютому торік. Життя військовослужбовця забрав ворожий обстріл.
34-річний захисник Ян Квілінський як учасник революції Гідності та голова Миргородської районної організації ВО «Свобода» відстоював національні інтереси України.
У 2015-2020 роках був Дібрівським сільським головою. Перебував у лавах «Свободи» більш як десять років.
Воїн загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Громада провела свого героя в останню путь.