Полтавщина зустріла загиблого понад рік тому ветерана, якого впізнали за ДНК (ФОТО)

Про прощання із захисником повідомила Хорольська громада 11 червня. Домовину з воїном зустріли живим коридором.

Володимир Духно народився 4 серпня 1981 року в Хвощівці. Виріс у багатодітній сім’ї. Після закінчення школи навчався у Хорольському центрі перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців. По проходженню строкової служби воїн працював у тракторній бригаді рідного села.

У 2015-2016 роках Володимир Духно брав  участь у бойових діях і зоні АТО/ООС. Воював у складі 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. За заслуги захисника відзначали нагрудним знаком «Учасник АТО» та медаллю «Ветеран війни».

16 жовтня 2023 року Володимира Духна призвали до Збройних Сил. Воїн два місяці проходив військово-тактичну підготовку, після якої його відправили на Куп’янський напрямок.

25 квітня 2024 року бойовий підрозділ захисника перевели на Бахмутський напрямок. Через обстріли та штурм з боку ворога зв’язок із воїном обірвався. З 28 квітня Володимира Духна вважали зниклим безвісти.

Рідні до останнього вірили, що Володимир Духно знаходиться в полоні. Кілька разів проводили молекулярно-генетичний аналіз, щоб підтвердити загибель воїна. У захисника залишилася донька та дружина.

Бій під Золотим Колодязем неподалік Покровська забрав життя воїна зі Скороходівської громади. Віктор Пушкарьов – водій-електрик радіовідділення взводу зв’язку 2-го механізованого батальйону 5-ї танкової бригади. Захисник обороняв Україну під час бойових дій на сході України й зник безвісти 30 травня.

Павло Поплавський загинув 22 травня під час виконання бойового завдання на Сумщині. Під час повномасштабного вторгнення захищав рідну землю в лавах Збройних сил України. 

Вадим Тищенко востаннє вийшов на зв’язок із родиною 15 вересня. У ті дні точилися важкі бої й зв'язок із захисником обірвався. Тривалий час його родина не мала жодної звістки. Лише у березні 2025 року, завдяки молекулярно-генетичній експертизі, вдалося підтвердити, що воїн поліг у бою.

З перших днів повномасштабного вторгнення захисник служив у ТрО, брав участь у бойових діях. Василь Бурчило мав звання сержанта та був командиром зенітно-ракетного взводу. Воїн загинув від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Старший солдат Євгеній Антонов помер 29 травня під час лікування в Слов’янську. З початком повномасштабної війни у 2022 році вступив до лав Національної гвардії України як доброволець. Служив старшим стрільцем стрілецького батальйону в складі військової частини.