Полтавська Студентська республіка: гра зі смаком справжнього політичного життя і територія свободи
Упродовж 28 червня – 1 липня під Полтавою (Сем’янівка) вдвадцяте діяла нова республіка – Студентська. І хоча вона неофіційна, але за владу в ній протягом чотирьох днів розгортаються справжні політичні баталії: учасники створюють партії, розробляють кампанії та стратегії, працює виборча комісія. Кульмінація – вибори магістрату та мера. І, авжеж, яке життя Студентської республіки без дозвілля? Про найцікавіше розповів Олег Слизько, лідер полтавських республіканців.
Студентська республіка в числах
20 – Полтавський регіональний етап Міжнародної програми «Студентська республіка» у 2018 році став ювілейним. Його провели в с. Сем'янівка (Кротенки) на базі відпочинку «Динамо».
>400 учасників – загалом пройшли через XX ювілейний Полтавський регіональний етап Міжнародної програми «Студентська республіка».
≈200 полтавців одночасно, об`єднавшись у групи, вели дискусію про масову еміграцію з України і чи пов'язують своє майбутнє з нею. Саме ця проблема стала однією з ключових в рамках головної теми Студреспубліки – 2018 «Як досягти прогресу й миру на Полтавщині?».
57 – подій, суб-фестивалів і окремих проектів всередині цьогорічної Студреспубліки.
1 – cтудентський мер, обраний республіканцями, – Владислав Призов, випускник Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва і студент ПДАА.
10 – депутатів Студентського магістрату Полтавщини обрали на заході. Це представники двох республіканських партій – «Полтавське об'єднання республіканців національного опору» (ПОРНО) і «Партія ініціатив спорту».
53 – партнери і спонсори, які долучилися до організації й проведення заходу.
Також на Студреспубліку – 2018 приїхали її випускники за всі 20 років діяльності.
Усі на вибори
Вибори Студентського мера й Студентського магістрату Полтавщини постійно прогресують – розповідає Олег Слизько. Сьогодні мером Студреспубліки може стати тільки той, хто працював з громадою в організаційно-діяльнісній грі над позиціями формування майбутнього, які обов`язково повинні «лягти» в передвиборну програму. Якщо вона популістська, то Територіальна виборча комісія разом з експертами просто не пропускає її. Але все одно не обходиться без маніпуляцій збоку учасників, і оргкомітету доводиться постійно з цим боротися.
Цього разу за владу в Республіці боролися дві партії – «Полтавське об'єднання республіканців національного опору» і «Партія ініціатив спорту». Представники обох стали місцевими депутатами, а очільник першої – мером Студентської республіки.
«Щодо першої, за її назвою яскраво видно кілька ідеологічних напрямків. Це говорить про те, що сьогодні є суспільний запит на широкі об'єднання навколо високих задач. Інша партія – це приклад дефрагментації суспільства на малі групи з вузькопрофільними задачами. Цей симбіоз може дати дуже цікаві результати», – говорить Олег Слизько.
Як відбувається виборчий процес у Студентській республіці?
- Учасники слухають установчу доповідь з проблематизацією того, що відбувається на Полтавщині та в Україні та об'єднуються в мегагрупи.
- Мегагрупи розбиваються на дрібніші групи, які напрацьовують позиції щодо вирішення найактуальніших проблем.
- Презентація позицій і публічне обговорення, відповіді на запитання експертів і республіканців.
- Використання позицій у передвиборних програмах партій.
- Реєстрація партій, подання передвиборних програм, формування ТВК, агітація.
- Вибори за змішаною системою з відкритими списками. Право голосу має кожен зареєстрований член Студентської республіки.
«Студентський магістрат Полтавщини – це законно обраний загально регіональний громадський орган, покликаний захищати права і представляти інтереси студентів, молоді і всіх громадян в рамках роботи над формуванням майбутнього нашого регіону. Він обраний на рік, і на наступній Студреспубліці буде керувати, а потім передавати свої повноваження новообраним», – зазначає Олег Слизько.
Туси, мафія, весілля: Студреспубліка відпочиває
На Студреспубліці є кілька основних суб-фестивалів дозвілля – це денна й нічна туса. «Денна туса» проходила дещо незвично. Почади її з лекції-інструктажу щодо правил пожежної безпеки і демонстрації спецтехніки. Учасників облили з ніг до голови водою прямо з пожежного рукава, а продовжилася туса виїзною весільною церемонією від Олени Бабенко, яка одружила 17 пар молодят. Далі – холіфест, волейбол повітряними кульками з водою за допомогою простирадл. Найпопулярніша денна активність – «керлінг людьми» – ніби перевернули пізнання про дозвілля у тих, хто ще такого не бачив раніше.
Нічна туса характерна дискотекою в супроводі DJ-батлу, Параду PJ і MC-батлу, з-поміж яких визначають переможців. Крім цього, учасники розважаються на інших майданчиках і постійно вигадують собі нове дозвілля, адже Студреспубліка – територія свободи.
Окрім розваг, республіканцям запропонували низку інтелектуальних змагань – «Що? Де? Коли?», «Мафію», – а також спортивні локації. Відбувалися конкурси «Міс і Містер Студреспубліки – 2018», журналістські лекторії, покази фільмів тощо.
Пограли й не забули
«Цьогорічна гра показала, що сьогодні в суспільстві бракує розумної солідарності навколо наших проблем і створила запит на нове громадянське просвітництво, яке б могло давати людям інструменти для антипропаганди, критичного мислення й напрацювання власних життєвих позицій. На жаль, не те, що досягати, про це не готові навіть говорити ані органи влади, ані громади», – підводить підсумки ювілейної Студреспубліки Олег Слизько.
Проте після напруженої, але плідної роботи залишилося важливіше завдання – втілити напрацювання в реальність, аби ідеї не залишилися на папері. Фінал XX Міжнародної програми «Студентська республіка» відбудеться до Дня Незалежності України на березі Чорного моря. Там продовжать обговорення до пошуку відповіді на тематичне запитання Республіки, а також оберуть Студентські парламент і президента України.
Обкладинка Наталі Баранник
Світлини ЗМІСТу, Олега Слизька