Полтавський викладач на прикладі коментарів із facebook розповів про зміни в правописі
Після набуття чинності нової редакції українського правопису 3 червня, користувачі соцмереж ще довго не могли оговтатися від нових слів і правил їхнього написання. Найсерйознішим «яблуком розбрату» стали фемінітиви.
На педагогічній конференції у середу, 28 серпня, що відбулася в художній галереї Ярошенка, полтавський філолог і викладач Гліб Кудряшов розповів, як нова редакція правопису рятує нас від мовного хаосу і чому педагоги мають зробити усе можливе, аби у школах не боялися змін.
На прикладі кількох суб’єктивно обраних коментарів, які відображають острахи українців у новій редакції правопису, мовець зруйнував найбільш поширені чутки. Коментарі обрані спікером у фейсбуці.
Кометар 1: «Немає чим зайнятися. Кожного року змінюється правопис»
Викладач педуніверситету Гліб Кудряшов одразу зауважує, що правопис не змінюють і не можуть змінювати щороку. Насамперед це пов’язано з тим, що український правопис по праву можна вважати «мовною конституцією» і в щорічних змінах немає потреби.
«Щороку український правопис не змінюється. Починаючи із 1992 року, на жаль, ми жили у мовному хаосі. У 1999 році була спроба затвердити законопроєкт українського правопису датованого президентом. Попри це, ми до цього року жили за "мовною конституцією" 1993 року. Це розхитування нашої правописної системи, тому мовники мають реагувати на ці зміни».
Ментор зауважує, що коли людині потрібні послуги водія або лікаря, то вона звертається до спеціаліста. Та коли справа торкається мовних питань, кожен стає фахівцем і спеціалістом у мовній сфері. Так не має бути, тому Гліб Кудряшов наголошує на тому, що кожною з галузей мають опікуватися спеціалісти.
Важливо, що перед набуттям чинності змін у правописі, українська держава мала би розповісти громадянам про ці зміни і провести просвітницьку роботу. Цього не трапилося, тому на думку полтавського філолога, цю роботу тепер мають виконати освітяни, адже мова є найосновнішим інструментом, який застосовують у роботі педагоги та педагогині. Відтепер саме від них залежить, як швидко звикнуть до мовних змін українці і чи змінять своє, подекуди різко негативне, ставлення до нової редакції правопису.
Коментар 2: «Я не хочу такого правопису і не хочу, щоб мої діти так говорили»
Гліб Кудряшов одразу ставить акцент на тому, що зміни у правописі не мають жодного стосунку до усного мовлення. Філолог зауважує, що правописна система включає у себе орфографію, пунктуацію і графічну систему:
«Мовні зміни не мають стосунку, до того, що ми чуємо, бо йдеться про правопис. Учителі мають справу із новою редакцією, а не з новим правописом. Якби ми створили невеличкий конспект, де вказано нові зміни, то ці зміни вмістилися би на 5 аркушах А4. Варто наголошувати, що це нова редакція, а не новий правопис, бо люди, які користуються тільки пошуковиками і не апелюють до книги, про це не знають».
Категорично ставитися до нової редакції і нових змін немає сенсу, адже норми набули чинності. Ігнорувати їх також не вдасться, адже за п’ять років вони стануть обов’язковими і це може призвести до складнощів у складанні іспитів та комунікації у суспільстві.
Коментар 3: «Росіяни пишуть "проект", вимовляють "проэкт". Тепер ми повинні вимовляти слово "проект", як росіни його пишуть»
Насправді нічого спільного ні з російською мовою, ні з галицькими діалектам ця норма не має нічого спільного. На конференції Гліб Кудряшов зазначив, що слова «проєкт», «фоє», «плеєр» є запозиченими. У новій редакції правопису вказано, що похідні від «проєкту» пишуться з літерою є тільки тому, що вони запозичені.
Ба більше, у новій редакції є норми, які навпаки, полегшують вивчення української мови. До прикладу, написання слів «пів яблука», «пів Європи», «пів України», які тепер у всіх випадках пишуться окремо. Раніше ми мали окремі правила, які регулювали написання.
Полтавський філолог звернув увагу на написання слів, які вказують на більшість або меншість у чомусь тощо. Тепер пишемо разом слова «мінісукня», «преміумклас», «експрезидент»:
«Перед впровадженням норм мали навчити суспільство ними користуватися, приймати їх. Тепер же ви, педагогині і педагоги, маєте розтлумачити ці норми. Написання слів, правила. Вони легкі, бо для нас, українців, цей правопис природній. Ми маємо час, щоб зрозуміти нову редакцію, і це не складно, бо це все для нас більш зручно і природньо».
Прикладом цікавої норми Гліб Кудряшов називає слова «лауреат» і «лавреат», «фауна» і «фавна». Тут варто звернути увагу на зміст слів, адже здавна лавреат – це людина, яку увінчали лавровим вінцем, а фавна, бо у міфології є істота Фавн, яка опікується тваринним світом. Ці слова грецького походження, тому їхнього пояснення не знайдете у англійських словниках.
Коментар педагога: Літера «ф» – для нас чужачка, але «ирод» залишається
Ймовірно, що ви здивувалися, коли почули про міф і міт, ефір і етер. Філолог Гліб Кудряшов говорить, що навіть сьогодні у владних кабінетах є люди, які зрікаються літери «ф», бо вона чужа для української мови. Тому й можна почути від літніх людей «хвартух», «хвіранка» тощо.
Із приводу «індика» можна не хвилюватися, а ось ірод стане «иродом», а ірій – «ирієм». Буква «и» на початку слова для нас, українців, є ближчою, логічнішою і природнішою ще здавна.
Так само із закінченням на літеру «и». Відтепер ми можемо сказати «бажаю любови» замість «любові», і згодом відчуємо полегшення у вимові і при написанні, переконаний він. Так само із «Білорусі – Білоруси», «радості і радости» тощо.
Коментар від ЗМІСТу: «Педагогиня звучить просто нестерпно»
Цей коментар віднайшли журналісти ЗМІСТу, адже він дуже яскраво зображує негативне ставлення частини українців до фемінітивів.
Цікаво, що більшість звикли до слів «співачка», «акторка», «учителька», але дивуються «філологині», «міністерці», «заступниці».
Варто відзначити, що стать людини, яка займається певним видом діяльності важливий, адже некоректно говорити на «будівельник» на жінку, яка уміє класти цеглу.
Фемінітиви, як виявилося, це ще один етап на шляху розвитку гендерної рівності в Україні, і коли ми думаємо, що у нас із рівністю все добре, то виявляється, що це не так. Нова редакція українського правопису покликана не просто внести зміни, а повернути українській мові її ідентичність та унікальність.
Обкладинка Марини Зевако